Page 14 - 6869

рівнем океанів, яка складає в середньому на даний час 875 м, а
окремих гірських масивів збільшилась на тисячі метрів.
2. Збільшення площі континентів ї їх висот дуже
вплинуло на зміну клімату, на його поступове охолодження і
значне зниження середньорічної температури, особливо у
високогірних районах. Зниження температури привело до ще
більшої ізоляції Арктичних областей та накопичення в них
льодовикових мас, які в подальшому вплинули на загальне
охолодження Землі.
3. В антропогеновий період відбулися кардинальні зміни
у розвитку органічного світу і його диференціації. Зокрема в
четвертинний період появилися нові форми рослин і тварин,
переважно ссавців, збільшилась їх чисельність і здатність
пристосовуватись до нових кліматичних умов. Найбільш різкі
зміни клімату та геологічних процесів відбувалися в
приполярних областях. Всі ці зміни мали безпосередній вплив
на формування різних генетичних типів четвертинних
відкладів.
Найбільш характерними особливостями четвертинного
періоду є:
1) періодичні зледеніння суші і полярних областей та
міжльодовикові епохи;
2) виникнення людини.
На формування літолого-геохімічного складу
антропогенових відкладів мають величезний вплив
льодовикові та міжльодовикові епохи на континентах, які
відрізняються за кліматичними умовами, генетичними типами
відкладів і їх речовинним складом, рельєфом, розвитком
рослинного і тваринного світу.
В четвертинний період були розвинуті такі кліматичні
зони: гляціальний (льодовиковий), перигляціальний (клімат в
областях вічної мерзлоти), флювіальний (клімат вологих
помірних зон), ксеротермічний (арідний, засушливий),
субтропічний і тропічний вологий.
Під впливом такого клімату формувались і відповідні
географічні зони: а) льодовикова, б) тундра, в) лісотундра і
перигляціальна зона, г) змішані і широколистяні ліси, д)
лісостеп, ж) пустелі і напівпустелі, з) субтропічні і тропічні
ліси та савани.

13