Page 13 - 6869

четвертинних відкладів і палеогеографічних, які охопили
територію всього бувшого Союзу. Почали використовувати
нові фізико-хімічні методи, а серед них – методи абсолютної
хронології. Дослідження проводились великими науковими і
виробничими колективами.
Серед робіт українських вчених цього періоду дуже
важливе значення мають дослідження О.С. В’ялова, Л.Г.
Ткачука, В.І. Славіна, П.М. Цися, 1Г.І. Раскатова, К.І.
Геренчука, Г.І. Габінета і багатьох інших.

Особливості речовинного складу четвертинних відкладів
Четвертинні відклади мають широке розповсюдження на
земній поверхні, вони плащеподібним чохлом покривають
більш давні породи на платформах і майже повсюдно
вистилають дно Світового океану. Потужність їх змінюється в
широкому діапазоні – від 0 м на вершинах гір до 400-500 м в
синклінальних областях. Як правило, ці відклади мають
моноклінне, майже горизонтальне залягання.
Найбільш яскравою особливістю антропогенових
відкладів є те, що серед них переважають континентальні
осадки, дуже строкаті за генезисом і мінливі за речовинним
складом. Така непослідовність в горизонтальному і
вертикальному напрямах створює значні труднощі у вивченні
четвертинних відкладів.

Особливості розвитку земної кори в четвертинному періоді
і його вплив на речовинний склад антропогенових
відкладів
Четвертинні відклади – це найновіші продукти
осадконакопичення, які чітко пов’язані з попередніми до його
розвитку періодами кайнозойської ери і які характеризуються
надзвичайно глибокими змінами в історії Землі. В
четвертинний період відбулося:
1. Збільшення площ континентів та зменшення площі вод
Світового океану і їх глибини. В кінці олігоцену завдяки
трансгресії значно збільшилась площа материкової суші, її
висота і глибина океанів. В силу потужних тектонічних рухів
на протязі неогенового і четвертинного періоду, тобто за
останні 25 млн. років виросла середня висота материків над

12