Page 17 - 6869

шельфі залізо-марганцеві та інші конкреції, а також прояви
гідротермальних сульфідних руд. Величезне значення в ряді
районів набуває використання прісних підземних вод як
різновиду четвертинних корисних копалин, оскільки більша
частина їх міститься саме в четвертинних відкладах.
Вивчення утворень четвертинного періоду важливе для
вирішення інженерно-геологічних задач при веденні гірничих
робіт, у гідротехнічному, житловому, промисловому та
шляховому будівництві. У зв’язку з активною антропогенною
дією на навколишнє середовище величезне значення має
вивчення геологічної історії четвертинного періоду, його
палеогеографічних особливостей.

Методи вивчення четвертинних відкладів
З метою вивчення антропогенових відкладів
використовуються комплексні методи, які поділяються на
польові та лабораторні.
Однією з головних задач польових досліджень є
вивчення та опис розрізів антропогенових товщ в природніх
відслоненнях, в шурфах, розчистках або неглибоких
свердловинах. Ця робота супроводжується відбором проб і
зразків, які представляють дуже важливу первинну геологічну
документацію.
При описуванні розрізів відмічається його географічне і
геологічне (монокліналь, склепіння або крило складки і т. ін.)
положення, вказуються форми залягання осадків, їх
протяжність, потужність, елементи залягання, речовинний
склад і обов’язково місце відбору зразків.
Серед лабораторних методів, при вивченні
антропогенових відкладів, враховуючи їх особливості і
специфіку, найчастіше застосовують палеонтологічні,
термолюмінесцентні, палеомагнітні та ін. Ці методи детально
розписані в лабораторній роботі №1.
Одним із головних результатів комплексного вивчення
антропогенових відкладів є складання карт, які дозволяють
з’ясувати генезис, взаємовідношення різних комплексів, вік і
літологію осадків.
Геологічні карти супроводжуються профілями, напрям
яких вибирають враховуючи простягання основних

16