Page 139 - 6820

Співвідношення говоріння і мовчання варіюється
залежно від багатьох чинників, насамперед
професійних. Ритм спілкування залежить від статі; від
віку – у дітей і молоді величезна потреба у спілкуванні,
у людей середнього віку вона зменшується, а в
похилому віці знову зростає. Існує також національна
специфіка реалізації цього закону.
Закон мовленнєвого самовпливу: словесне втілення
ідеї або емоції формує цю ідею або емоцію у мовця. На
цьому законі, зокрема, ґрунтується аутогенне
тренування, в основі якого – словесні команди, які
подає людина сама собі і які регулюють її психічні та
фізичні стани.
Закон довіри до зрозумілих висловлень: чим простіше
мовець висловлює свої думки, тим краще його
розуміють і більше йому вірять.
Закон притягування критики: чим більше людина
виділяється в оточенні, тим більше про неї
лихословлять і критикують її вчинки.
Закон самовиникнення інформації: у разі дефіциту
інформації в певній групі спілкування інформація
самопороджується у вигляді чуток.
Закон модифікації нестандартної комунікативної
поведінки учасників спілкування: якщо співрозмовник у
спілкуванні порушує комунікативні норми, інший
змушує його змінити комунікативну поведінку. Цей
закон конкурує із законом віддзеркалення: перемагає
один із цих законів, залежно від ситуації, особистостей
учасників спілкування, їхніх комунікативних ролей,
статусів, психології, ментальних станів тощо.

141