Page 22 - 6812

можна здійснити за допомогою номограм на рис. Б1 – Б2.
Радіоскопічні детектори виготовляються у вигляді
люмінесцентних індикаторів на основі сполук ZnS, CdS і т. п.
(флюороскопічних екранів),які мають роздільну здатність 6 –
17 ліній/мм, тобто нижче, ніж у фотоплівок, але дозволяють
оперативно аналізувати результати контролю.

2. 4 Вибір і обґрунтування режиму просвічування в
промисловій радіографії та радіоскопії.

У промисловій радіографії основний показник якості
зробленого знімка – це відносна чутливість, яка визначається
на зображеннях еталонів чутливості.
У методах радіографії та радіоскопії практично
використовують такі типи еталонів: дротяний, канавковий з
канавками різної глибини і ширини, пластинковий з отворами,
ступеневий з отворами (табл. Б4 – Б5).
Залежність відносної чутливості від основних
параметрів просвічування визначається рівнянням:

 3 . 2  D В
W відн=  100 %  мін  100 %, (2.1)
  
D
де D мін – мінімальна різниця густин почорніння між
зображенням дефекту і основним фоном знімка, яка
розрізняється оком або приладом; В - дозовий фактор
нагромадження випромінювання;  D – контрастність
використовуваної радіографічної плівки;  – лінійний
коефіцієнт послаблення випромінювання;  - товщина виробу.
Мінімальна різниця густин почорніння визначається
характеристиками негатоскопа та характеристиками дефекту.
2
Так, при яскравості екрана негатоскопа 30 кд/м та при
співвідношенні довжини дефекту до його ширини К Д=20
мінімальна густина почорніння може становити D min=0,006, а
при К Д=70 – D min=0,02.
Для врахування розмитості країв зображення дефекту

22