Page 25 - 6812
P. 25

Внутрішня нерізкість для гальмівного випромінювання  і
               при використанні  свинцевих екранів знаходиться в межах:
                                               U вн=0,0250,1 мм.
                     Для  -випромінювання    різними    джерелами  і  при
               використанні  свинцевих екранів (табл. Б2):
                                          U вн=0,170,5 мм.
                     Нерізкість від розсіювання в шарі ОК рівна:
                                                    
                                           U P=U внg ,                                      (2.5)
               де    -  товщина  просвічування  об’єкту  в  см;  g  -  коефіцієнт
               пропорційності, який визначається джерелом випромінювання
                                                                     60
               (g =1,15 - для  192 Ir, g = 1,09 - для  137 С S, g = 1,04 - для  Со,
               g = 1,25 - для гальмівного випромінювання).
                     Нерізкість  зміщення,  що  визначається  механічними
               коливаннями джерела, об'єкта чи детектора, в реальних умовах
               просвічування  звичайно  усувається  надійним  кріпленням
               останніх.
                     Загальна  нерізкість  зображення  U  залежить  також  від
               характеру  розподілу  геометричної  нерізкості,  пов'язаної  з
               формою дефекту або елемента еталона чутливості.
                     Загальна нерізкість для канавкових еталонів чутливості і
               дефектів ступеневого типу:
                                             3
                                         U= U    3   U  3  .                             (2.6)
                                                r      вн
                     Загальна нерізкість для дротинкових еталонів  і дефектів
               овального типу:
                                                            2 U  r
                                                   2
                                                U   вн      U
                                       U=U            1 (   e  вн  ) .                  (2.7)
                                             r
                                                2 U
                                                     r
                     Формули  (2.6)  і  (2.7)  справедливі  для  тонкостінних
               виробів,  а  для  товстостінних  в  ці  формули  замість  U вн  треба
               підставляти U r.
                     Фокусна віддаль вибирається із компромісних умов. При
               її     збільшенні      поліпшується       якість      зображення
               контрольованого  об’єкта,  оскільки  знижується  нерізкість
               зображення  і  менше  розходяться  промені  від  джерела.  Але
               збільшення фокусної віддалі приводить також до необхідності

































                                               25
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30