Page 19 - 6812

інших трубопроводів, можна застосовувати імпульсні
рентгенівські апарати, середня інтенсивність випромінювання
яких в десятки раз менша в порівнянні з рентгенівськими
апаратами неперервної дії.
Уточнюють вибір рентгенівських апаратів після
визначення орієнтовного часу просвічування заданої товщини
матеріалу з врахуванням інтенсивності випромінювання (сили
анодного струму в рентгенівському апараті) за номограмами
для кожного типу плівки і типу апарату.
Остаточний вибір роблять за результатами порівняльної
оцінки техніко-економічної ефективності застосування всіх
тих рентгенівських апаратів, які технічно підходять для
вирішення поставлених задач, з врахуванням потрібної
чутливості до дефектів і продуктивності контролю.
У випадку гамма-дефектоскопічного контролю
конкретний дефектоскоп вибирають за такою ж схемою,
звернувши увагу на те, щоб об'єкти контролю в повній мірі
відповідали призначенню дефектоскопів. Для контролю в
нестаціонарних умовах слід звернути увагу на технологічну
маневреність дефектоскопів (найменш можлива маса
дефектоскопа і радіаційної головки, достатня довжина
ампулопроводу, необхідність джерел живлення).
При цьому можна керуватись такими характеристиками
деяких типів дефектоокопів.
Універсальними шланговими гамма-дефектоскопами
можна подавати джерело випромінювання по ампулопроводу
на віддаль від 5 м до 12 м від радіаційної головки, а також
просвічувати спрямованим пучком випромінювання з
радіаційної головки, панорамним чи направленим пучком з
комутуючої головки; їх використовують для просвічування
важкодоступних місць виробів з вузькими ходами, ємностей
високого тиску, технологічних і напірних трубопроводів тощо;
Гамма-дефектоскопи для просвічування виробів типу
порожнистих тіл обертання можуть створювати панорамний

19