Page 23 - 6812

рекомендується застосовувати для канавкового і дротинкового
еталонів відповідно:
W відн= 3 . 2 D мін В  1   U    100 % ; (2.2)
 D   b 
3 . 2 D В  U 
W відн= мін 1     100 % , (2.3)
  d 
D
де b - ширина канавки що імітує дефект, d - діаметр
дротини еталону (в мм).
Вказані співвідношення дозволяють визначити з
достатньою точністю глибину мінімально виявлюваної
канавки еталона, який імітує дефекти ступеневої чи
прямокутної форми ( непровари, розшарування, тріщини) або
діаметр дротини еталона, який імітув дефекти кульової чи
овальної форми типу каверн, включень тощо.
На рис. 2.1 наведено залежності відносної та абсолютної
чутливостей контролю проникаючими випромінюваннями при
просвічуванні з використанням різних джерел
випромінювання.
Значення чутливості контролю, необхідні для виявлення
каверн і включень діаметром 0,2 – 8 мм, наведені а табл. 9 [З].
Загальна нерівність зображення визначається дією
декількох видів нерізкості: геометричної, внутрішньої,
нерізrjcті розсіяння і зміщення.
Геометрична нерізкість визначається із співвідношення
U г = d a/(F-), (2.4)
де d a - діаметр активної частини джерела,  – товщина ОК;
F – фокусна віддаль схеми просвічування.
Внутрішня нерізкість детекторів (радіографічних плівок)
для гальмівного випромінювання і при використанні
флюороскопічних екранів має величину:
U вн=0,10,5 мм.

23