Page 15 - 6812

достовірності і продуктивності результатів контролю перевагу
слід віддавати більш дешевому способу.
Для оцінки виявлюваності дефектів різними видами НК
можна скористатись таблицями 3–7 (с.13–20) [2].
Вибір конкретного методу радіаційного контролю
визначається, в основному, джерелом проникаючого
випромінювання для конкретних умов і для конкретних
об'єктів контролю та використанням потрібного детектора
іонізуючого випромінювання для забезпечення високої
вірогідності результатів контролю.

2.2 Вибір джерела випромінювання та апаратури
контролю

Вибір джерела випромінювання здійснюють на підставі
поданих у завданні характеристик матеріалу об'єкта контролю,
його конструктивних особливостей. При цьому можна
скористатись даними табл. А2 – А4 або рекомендаціями,
поданими у довідковій літературі [2, 6].
Слід враховувати також, що вибір джерела зумовлюється
використовуваним індикатором випромінювання.
Для кожного матеріалу і джерела існує гранична товщина
контрольованого об'єкта і рекомендований режим
просвічування. Енергія джерела визначає проникаючу
здатність випромінювання – чим більша енергія – тим більшу
товщину матеріалу можна просвітити і виявити дефекти .
Потужність експозиційної дози (ПЕД) випромінювання
визначає продуктивність контролю – чим більша ПЕД, тим
менше часу треба буде на проовічування даної товщини
матеріалу. Аде величина ПЕД також ставить відповідні вимоги
до техніки безпеки і конструкції захисних засобів.
Питома активність джерела визначає розміри активної
частини джерела, а також і геометрію контролю, нерізкість
зображеній – чим більші розміри активної частини джерела
при фіксованій фокусній віддалі, тим більша геометрична

15