Page 86 - 6811

вані. При цьому не повинні порушуватися права потенційних по-

купців інших суміжних об’єктів нерухомості щодо розташування
комплексів.
Принцип раціонального розміщення вимагає формування
лотів, що забезпечують незалежне ефективне функціонування

об’єктів, максимізує їхню вартість і розширює спектр альтерна-
тивних напрямів їхнього потенційного використання. Цей прин-
цип має бути врахований після функціонального аналізу складу

об’єктів нерухомості, їхнього взаємного розташування, мережі
інженерних комунікацій, особливостей забудови зовнішнього се-

редовища.
До замкнутого функціонального комплексу об’єктів нерухо-
мості повинен бути вільний проїзд, бажано, ділянка для можливої
забудови допоміжними спорудами, вільний вихід об’єкта неру-

хомості на відповідну вулицю міста.
Розрахунок ціни не опирається на конкретну думку інвестора
з урахуванням його бачення варіанта можливого використання
об’єкта, отже, розраховується не інвестиційна вартість. Вартість

визначається як деяка об’єктивна величина, що спирається на ха-
рактеристики стану майна й поточні умови відповідного ринку й

особливості продажу. Отже, оцінюється ринкова вартість.
Ринкова вартість – це найбільш імовірна ціна, за якою об’єкт
оцінки може бути відчужений на відкритому ринку в умовах кон-
куренції, коли сторони угоди діють розумно, маючи всю необхід-
ну інформацію, а на величині ціни угоди не відбиваються які-

небудь надзвичайні обставини, тобто коли:
– одна зі сторін угоди не зобов’язана відчужувати об’єкт оці-

нки, а інша сторона не зобов’язана приймати виконання рішення;
– сторони угоди добре інформовані про предмет угоди й ді-
ють у своїх інтересах;
– об’єкт оцінювання представлений на відкритий ринок у фо-

рмі публічної оферти;
– ціна угоди являє собою розумну винагороду за об’єкт оці-
нювання й примушення до здійснення угоди з боку однієї зі сто-

рін не було;
– платіж за об’єкт оцінювання виражений у грошовій формі.

86