Page 84 - 6811

Ліквідувальна вартість може бути трьох видів:
1. Впорядкована ліквідувальна вартість. Розпродаж активів
підприємства здійснюється протягом розумного періоду часу, з
тим щоб можна було отримати високі ціни за активи, що прода-
ються. Для найменш ліквідної нерухомості підприємства такий

період складає приблизно 2 роки.
2. Примусова ліквідувальна вартість. Активи продаються як-

найшвидше, навіть одноразово на одному аукціоні.
3. Ліквідувальна вартість припинення існування активів підп-
риємства. У цьому разі активи підприємства не підлягають прода-
жу, а списуються та знищуються, а на його місті будується нове пі-

дприємство, що дає суттєвий економічний чи соціальний ефект. У
цьому разі вартість підприємства є негативною величиною, оскіль-

ки потрібні певні витрати на ліквідування активів підприємства.
Підприємство – це майновий комплекс, що включає окремі
підрозділи, об’єднані в деякий технологічний ланцюжок. Одним
із завдань фінансового менеджменту є оптимізація структури пі-
дприємства. Але на більшості українських підприємствах це за-

вдання не виконувалося на належному рівні. У структурі підпри-
ємства, звичайно, є об’єкти нерухомості, які не беруть участі у
виробничому процесі, а перебувають у стані незавершеного буді-

вництва декілька років або взагалі зруйновані, але в той же час є
на балансі. Таке положення ускладнює визначення найбільш до-
цільного варіанта продажу.
Майновий комплекс підприємства був носієм певного бізне-

су. Саме з погляду потреб нового потенційного бізнесу, що може
бути організований на основі ліквідованого майнового комплек-
су, варто визначати склад лотів. При цьому варто керуватися та-

кими принципами щодо формування лота:
– економічною доцільністю;

– максимальною вартістю;
– функціональною замкнутістю;
– юридичною обґрунтованістю;

– раціональним розміщенням.
Розглянемо їхній зміст докладніше.
Принцип економічної доцільності вимагає компонування
лота з метою досягнення максимальної корисності для потенцій-

84