Page 113 - 6811

ко, тому, що ці об’єкти є оригінальними й найчастіше не мають

аналогів. Розглянемо ці підходи.
Дохідний підхід. На дохідний підхід спираються два най-
більш розповсюджені методи: метод дисконтованих доходів і ме-
тод прямої капіталізації. Це найбільш універсальні методи, що

застосовуються до будь-яких видів майнових комплексів.
Метод дисконтованих доходів припускає перетворення за ви-
значеними правилами майбутніх доходів, очікуваних інвестором,

у поточну вартість оцінюваних нематеріальних активів. Майбутні
доходи включають:
– періодичний грошовий потік доходів від експлуатації нема-

теріальних активів протягом терміну володіння, це чистий дохід
інвестора, одержуваний ним від володіння власністю (за ви-
нятком прибуткового податку) у вигляді дивідендів, орендної

плати і тому подібне;
– грошові надходження від продажу нематеріальних активів
наприкінці терміну володіння, тобто майбутній виторг від пере-
продаж нематеріальних активів (за винятком витрат з оформ-

лення угоди).
Сутність методу дисконтованих доходів викладено вище, але
торкнемося з метою згадки таких розумінь, як складний відсоток,

нагромадження, дисконтування й ануїтет.
Вкладений капітал ніби сам зростає за правилом складних ві-
дсотків. При цьому можна вказати деяку норму (ставку) доходу,
що вказує на приріст одиниці капіталу після закінчення визначе-

ного періоду (року, кварталу, місяця). У методі дисконтованих

доходів норму доходу називають ставкою дисконту.
Метод прямої капіталізації досить простий і в цьому його голо-

вна і єдина перевага. Однак він статичний, прив’язаний до даних
одного найбільш характерного випадку, і тому потрібна особлива
увага щодо правильного вибору показників чистого доходу й кое-

фіцієнтів капіталізації. Розрахунок поточної вартості нематеріаль-
них активів даним методом виконується в три послідовних етапи:

1. Розрахунок щорічного чистого доходу.
2. Вибір коефіцієнта капіталізації. Коефіцієнт капіталізації
повинен бути пов’язаний з раніше вибраним показником доходу,
що капіталізується.

113