Page 112 - 6811

ників підприємства, так і за рішенням господарського суду при

банкрутстві підприємства;
– здійснення інвестиційного проекту розвитку підприємства,
коли для його обґрунтування необхідно знати вихідну вартість
майна. Зокрема така проблема виникає перед інвестором при

проведенні санації неспроможного підприємства;
– одержання кредиту під заставу всього майна підприємства

(іпотека).
Оцінювання вартості фірмового товарного знаку чи інших за-
собів індивідуалізації підприємства і його продукції (послуг) не-

обхідна:
– при їхньому перекуповуванні, придбанні іншою фірмою;
– при наданні франшизи новим компаньйонам, коли розши-

рюється ринок збуту й збільшується обсяг продажу;
– при визначенні збитку, нанесеного діловій репутації підп-
риємства незаконними діями з боку інших підприємств;
– при використанні їх як внеску у статутний капітал створю-

ваного товариства;
– при визначенні вартості нематеріальних активів, «гудвілу»,
для загального оцінювання вартості підприємства.
Таким чином, обґрунтованість і вірогідність оцінювання вар-

тості нематеріальних активів багато в чому залежить від того, на-
скільки правильно визначена сфера використання оцінювання:
купівля-продаж, одержання кредиту, страхування, оподаткову-
вання тощо. Особливу увагу варто звернути на спосіб оцінювання

нематеріальних активів, що надходять безоплатно на баланс.
Сьогодні оцінювання майна, отриманого безоплатно, здійс-
нюється за ринковою вартістю на дату оприбуткування. Оціню-

вання нематеріальних активів за ринковою вартістю в даний час
утруднена, хоча в Україні й складається інститут оцінювання ін-

телектуальної власності.

7.4. Методи оцінювання нематеріальних активів

Оцінювання вартості об’єктів інтелектуальної власності здій-
снюється за допомогою методів, що спираються на дохідний чи
витратний підхід. Застосувати порівняльний підхід тут дуже важ-

112