Page 9 - 6796

У науці висловлюють погляд, що у східних слов’ян протягом VII – X ст. сформувалася
писемна давньоруська мова, яка з кінця Х ст. стала державною, обслуговувала потреби Русі.
Давньоруською мовою писалися літописи, збірники законів, художні твори. Пам’ятки
давньоруської мови: «Руська правда», «Слово о полку Ігоревім», «Повість минулих літ».

За іншими джерелами, у розвитку української мови виділяють такі періоди:

1. Додержавний період.
2. Період Київської Русі (Х-ХІІІ ст.).
3. Литовська доба (середина XVI – середина XVIIст.).
4. Московська доба (XVIII ст.).
5. Період зародження і формування нової української літературної мови ХІХ ст.
6. Розвиток української літературної мови у ХХ-ХХІ ст.

Риси української мови фіксуються вже у писемних пам’ятках періоду Київської Русі,
зокрема, повноголосся -оро-, -оло-: болото, волога, кличний відмінок у «Слові про Ігорів
похід»: дружино, княже, Всеволоде, багато українських слів, які активно вживаються і в
сучасній мові, є у «Повчанні Володимира Мономаха»: переступити, сором, череда, сторона,
розглядати.

У цей період починають зароджуватися

- юридично-діловий стиль («Руська правда» Ярослава Мудрого, давньоукраїнські грамоти);

- літописний стиль («Повість минулих літ», «Галицько-Волинський літопис»);

-світсько-художній стиль («Повчання Володимира Мономаха», «Слово про Ігорів похід»).

У Польсько-Литовський період українська мова почала бурхливо розвиватися в офіційно-
діловому стилі, оскільки у Литві не було своєї літературної мови, там у діловодстві
послуговувалися староукраїнською мовою.

Польська доба характеризується розвитком освіти і науки. У цей період зароджується
науковий стиль української мови, з’являються перші словники і граматики української мови
завдяки заснуванню в Україні братських шкіл.

Також у цей період завдяки полеміці між прихильниками православ’я і католицизму після
Берестейської унії 1596 року зароджується публіцистичний стиль української мови.

Активізується авторська поетична творчість, щоправда, позначена сильним впливом Біблії
насамперед у сюжетному плані.

Для Московської доби характерний посилений вплив російської мови на українську,
розвиток літописання, релігійної літератури, набувають поширення шкільні драми, приурочені
до Різдва і Великодня, у драмах з’являються водевілі – комічні сценки у перервах, у яких
персонажі розмовляють народною українською мовою.

З кінця XVIII ст. і по сьогодні активно формується сучасна українська літературна мова у
всіх її стилях. Насамперед цьому сприяли письменники, які не тільки писали художні твори,
розвиваючи художній стиль, але й укладали словники (Б. Грінченко), перекладали Біблію
українською мовою, писали статті. До розвитку майже всіх стилів української мови
прислужився Іван Франко, творчість якого, за твердженням науковців, складає понад 100 томів.

6