Page 66 - 6796

превеликий жаль), не володію достатньою інформацією.

9. Вдало обирати тему, логічно будувати текст, дотримуючись норм у використанні
мовного матеріалу.

10. Уникати багатослівності, надуживання термінами, професіоналізмами, цитуванням.

11. Належно обґрунтовувати свої думки.

12. Добирати мовні засоби, не виходячи за межі стилю, який відповідає типові
комунікативної ситуації.

13. Брати до уваги присутність третьої особи. Якщо під час спілкування присутня третя
особа, то слід приділяти увагу і їй, тобто адресувати певні звернення: А Ви що з цього
приводу скажете? Цікаво було би почути думку пана…

14. Послуговуватись у спілкуванні формами ввічливості, – словами, що підкреслюють
шанобливе ставлення до людей: Даруйте! Вибачте! Перепрошую, чи не могли б Ви…
Щиро дякую за…

Дотримуючись цих постулатів ділового спілкування та норм літературної мови,
співрозмовники завжди дійдуть згоди й порозуміються.

9.3 Мовленнєвий етикет спілкування

Культура спілкування має не тільки внутрішню (моральну, психологічну), а й зовнішню
сторону – етикет, норми якого досить значущі в моральному плані. Система ритуалів і
відповідних словесних формул, яка вживається з метою встановлення контакту та підтримки
доброзичливої тональності спілкування, становить мовленнєвий етикет. Слово «етикет» (як
порядок і форма ввічливості при дворах монархів) увійшло до лексикону за часів правління
французького короля Людовика ХІV.
Етикет – це сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських
стосунків (ставлення до інших людей, форми звертання, поведінку, манери тощо). Це складова
зовнішньої культури окремої людини і суспільства загалом. Людина, спілкуючись відповідно
до загальноприйнятих норм, демонструє свою готовність зважати на ту спільноту людей, серед
яких вона живе. Вділяють різні види етикету:
 Повсякденний.
 Оказіональний.
 Святковий.
Етикет має багаторівневу будову:
 вербальний (словесний) рівень (етикетні вислови привітання, прощання, подяки,
вибачення тощо);
 пара лінгвістичний рівень (темп мовлення, гучність, інтонація);
 кінетичний (жести, міміка, пози);
 проксемічний рівень (стандартні дистанції спілкування, почесне місце для гостей
тощо).
Своєрідним стрижнем етикету є словесний рівень. Він найповніше репрезентує етнічну
самобутність. Кожна мова виробила свою систему спеціальних висловів ввічливості –
мовленнєвий етикет. Під мовленнєвим етикетом розуміємо встановлені норми поведінки
мовців, правила ввічливості при спілкуванні.
Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки показником зовнішньої культури
людини, але й має безпосередній вплив на формування її особистості, на виховання високої

63