Page 34 - 6796

Наголос в українській мові вільний, тобто може падати на будь-який склад, напр.: аверс,
акцепт, арбітраж, акредитив; відзначається здатністю рухатися у межах слова зі зміною його
форм, напр.: авансувати – авансують.

Крім словесного наголосу, виділяють ще фразовий наголос (виділення певного слова у
фразі або посилення словесного наголосу у певній синтаксичній позиції), логічний наголос
(особлива вимова певного слова чи кількох слів у висловлюванні) і емфатичний наголос
(емоційне виділення слів у висловлюванні напруженою вимовою певних звуків).

В українській мові є правила акцентуації, які поширюються на певні групи слів:

– дієслова вести, нести і под. мають наголос на останньому складі, слово бути в
інфінітиві та у формах майбутнього часу – на першому, а в минулому часі одн. (жін. та сер. р.) й
мн. – на останньому (буде, будуть, була, були тощо);

– іменники на -ання наголошуються, як їх твірні дієслова (розв’язання, планування,
проектування, виконання тощо); у двоскладових іменниках наголошується останній склад
(знання, звання тощо);

– абстрактні іменники на -ин-а, утворені від прикметників, мають наголос на останньому
складі (величина, новина тощо);
– географічні назви на -щин-а, -чин-а мають такий наголос, як і слова, від яких вони
утворені (Київщина, Донеччина);

– префікси ви-, від-, за-, на-, над-, об-, пере-, під-, по-, при-, про-, роз- мають наголос
здебільшого на префіксах (захід, розстріл, затишок, перебіг, приповідка тощо); винятки:
розгром, зачин, набір;

– переважна більшість іменників у множині має наголос на закінченні (листки, сторінки
тощо);

– однаково наголошуються слова такого типу творення, як аристократія, демократія;
діалог, каталог тощо; числівники одинадцять, чотирнадцять, п’ятдесят, шістдесят тощо; назви
одиниць вимірювання довжини: міліметр, сантиметр, дециметр, кілометр; трубопровід,
шляхопровід тощо.
Запам’ятайте також наголоси у словах: випадок, мережа, добуток.

4.4 Орфографічні норми
Орфографічні норми регулюють правильність написання слів згідно з чинним
правописом.

2019 року вийшла друком нова редакція українського правопису, до якої внесено чимало
істотних змін, зокрема:

1. Деякі слова мають варіанти з голосним и на початку слова: ірій – ирій, ірод – ирод (дуже
жорстока людина.

Також з голосного и починаються слова: икати (вимовляти и), ич! (вигук).

2. Після слова, що закінчується на голосний, у деяких дієсловах, прикметниках
(дієприкметниках), прийменниках та прислівниках перед в пишемо префікс в- (раніше можна
було писати тільки префікс -у):

Дослідниця вважає експеримент успішним.

31