Page 183 - 6792

Спостереження за відмовами деталей машин в експлуатації
дозволяють всі види руйнувань матеріалів деталей поділити на
три основні групи:
1) деформації і зломи;
2) хіміко-теплові пошкодження;
3) зношування.
Деформації і зломи проходять при напруженнях, що
перевищують границю текучості або границю міцності матеріалу
деталі.
Хіміко-теплові пошкодження – результат комплексної дії на
робочі поверхні деталей різних факторів, серед яких фактори
теплової дії переважають.
Зношування проходить в результаті взаємодії поверхонь тертя.
Вид поверхонь тертя і умови їх взаємодії обумовлюють
особливості процесу зношування.

5.3.1 Деформації і зломи
Деформація проявляється зміною форми і розмірів деталі при
її навантаженні. Ці зміни можуть бути тимчасові (пружні
деформації), або залишкові (пластичні деформації).
Пошкодження деталей настає в результаті пластичної деформації
і виявляється у вигляді згинів, вм'ятин і скручувань. Згини і
вм'ятини характерні для динамічних навантажень, скручування
обумовлюється крутним моментом, що перевищує
розрахунковий.
Наведеним пошкодженням піддаються бурильні труби, замки,
штанги, клини, тіла кочення основних опор ротора, вертлюга,
деталі корпусів обладнання, а також деталі, виготовлені з
листового прокату (місткості, жолоби і ін.).
Злом матеріалу деталі проявляється в її руйнуванні. В
залежності від характеру навантаження розрізняють статичний,
динамічний і втомний зломи.
Статичний злом є результатом значних місцевих навантажень.
Для нього притаманні найбільш навантажені місця в деталях
корпусів в основному виготовлених з чавуну.

183