Page 180 - 6792
P. 180

3)  навантаження,  що  мають  місце  при  розходжуванні  колон
            при ліквідації прихоплень.
               Перелічені категорії навантажень накладають певну специфіку
            на роботу бурового обладнання.
               Ці  чинники  обумовлюють  третю  високу  відповідальність
            функціонування  вузлів  бурової  установки  –  важкі  наслідки
            відмов.

               5.2 Загальна фізична картина процесів тертя і зношування

               Тертя  –  це  опір,  що  виникає  при  взаємному  переміщенні
            спряжених поверхонь двох тіл.
               За кінематичними ознаками відносного переміщення двох тіл
            найчастіше зустрічаються два види тертя: тертя ковзання і тертя
            кочення, хоча в окремих вузлах тертя ( наприклад, підшипниках
            кочення)  може  одночасно  мати  місце  тертя  кочення  з
            проковзуванням.
               Для зниження енергетичних витрат в зоні тертя і  зменшення
            зношування, на робочі поверхні тіл, що труться, часто одночасно
            вводять  проміжне  середовище,  яке  виконує  цю  задачу,  –
            мастильний  матеріал.  Тому  розрізняють:  тертя  без  мастильного
            матеріалу  (сухе тертя); граничне тертя – тертя двох твердих тіл
            при  наявності  на  поверхні  тертя  шару  рідини,  який  володіє
            властивостями, відмінними від об'ємних; рідинне тертя – явище
            опору  відносному  переміщенню,  що  виникає  між  двома  тілами,
            розділеними  шаром  рідини,  в  якому  проявляються  її  об'ємні
            властивості.
               Найменше  зношування  поверхонь  тертя  має  місце  при
            рідинному терті, З точки, зору гідродинамічної теорії змащування
            процес  рідинного  тертя  полягає  в  наступному.  В  підшипнику
            ковзання  простір  між  цапфою  вала  і  кільцем  підшипника
            заповнений  маслом..  В  стані  спокою  цапфа  знаходиться  в
            нижньому положенні (рис. 5.1 а).
               При  обертанні  вала  масло,  отримавши  певну  швидкість,
            поступово відтискає цапфу вала за напрямком обертання (рис. 5.1 б)
            вліво,  і,  підклинюючись  під  неї,  піднімає  цапфу.  В  результаті
            цапфа буде поступово зміщуватись вліво і вверх, тобто спливати.


                                         180
   175   176   177   178   179   180   181   182   183   184   185