Page 312 - 6783

прав і свобод особи над правами держави. Йдеться про необхідність

захисту населення як від небажаних внутрішніх і зовнішніх впливів, так
і від протизаконних, антигуманних дій державних, урядових, партійних,
інших структур.

Сутність політичної безпеки полягає у здатності й можливості
нації і створюваних нею державних інститутів самостійно вирішувати
питання державного устрою, незалежно проводити внутрішню і
зовнішню політику в інтересах особи й суспільства. У межах системи

міждержавних відносин політична безпека передбачає наявність
стійкого політичного суверенітету. Економічна безпека
характеризується рівнем розвитку продуктивних сил і економічних

відносин, наявністю розвиненої інфраструктури й корисних копалин,
кваліфікованої робочої сили та системи її підготовки, характером
інтегрування в систему міжнародних економічних відносин. Воєнна

безпека полягає у можливості забезпечення інтересів нації збройними
засобами, що передбачає наявність сучасних збройних сил, формування
систем колективної або загальної безпеки, входження до складу тих чи

інших воєнно-політичних союзів. Інформаційна безпека полягає у
можливості забезпечення національних інтересів через володіння
світовою, регіональною та місцевою інформацією, розвиток
електронних технологій, засобів масової інформації. Екологічна

безпека характеризується створенням сприятливих природних умов для
існування народу й держави, що передбачає забезпечення контролю над
ресурсами, запобігання негативному впливу на суспільство техногенних

катастроф та забрудненню навколишнього середовища. Культурна
безпека передбачає наявність освіченого населення, швидкі темпи
поширення знань, доступність освіти і культури для широких мас,
наявність сучасних політичних знань і можливість їхнього освоєння

тощо.
З огляду на надзвичайну значущість національної безпеки у

багатьох країнах розробляють її концепцію, яка схвалюється
законодавчим органом і знаходить відбиток у всіх напрямах внутрішньої
і зовнішньої політики. На основі цієї концепції формується система
національної безпеки як сукупність законодавчих і виконавчих органів,

правових норм, котрі забезпечують оптимальні і стабільні умови для
життєдіяльності й розвитку особи і суспільства. Для реалізації концепції
національної безпеки створюють спеціальний орган із найвищих

посадових осіб держави і керівників силових міністерств та відомств,
очолюваний керманичем держави чи виконавчої влади.

312