Page 311 - 6783

перехідний період її існування називають раціональне державотворення

й зміну суспільного ладу.
Національні інтереси і національна безпека країни – це дві
взаємопов’язані суспільно-державні проблеми. Адже в широкому

розумінні національна безпека – це такий стан держави, який дає їй
можливість зберігати свою цілісність і виступати самостійним суб’єктом
системи міжнародних відносин. А конкретніше – це державна політика,
скерована на створення внутрішніх і міжнародних умов, сприятливих

для збереження і зміцнення життєво важливих національних цінностей.
Національна безпека означає захищеність життєво важливих інтересів
особи, суспільства й держави, державних кордонів, територіальної

цілісності, суспільного ладу, економіки, культури країни від внутрішньої
і зовнішньої загрози. Вона має, отже, внутрішній і зовнішній аспекти.
Головними об’єктами національної безпеки виступають: особа (її

права та свободи), суспільство (його матеріальні та духовні цінності,
суспільні інститути, норми і відносини), держава (її конституційний лад,
суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність кордонів).

Основними принципами гарантування національної безпеки в
демократичних країнах є: пріоритет прав людини; верховенство права;
пріоритет договірних (мирних) засобів у вирішенні конфліктів;
демократичний цивільний контроль за воєнною сферою; додержання

балансу інтересів особи, суспільства та держави, їхня взаємна
відповідальність; чітке розмежування органів державної влади.
У змістовому плані розрізняють політичну, економічну, воєнну,

економічну, інформаційну безпеку і безпеку у сфері культури як
складові національної безпеки. Це свідчить про те, що сьогодні
одномірне розуміння безпеки як виключно військово-стратегічної
проблеми стає надбанням минулого. Після аварії на Чорнобильській

атомній станції для неупереджених політиків і дослідників стала
очевидною неподільність безпеки, що має базуватись на взаємовигідній

основі, з урахуванням не лише військових, але й політичних,
економічних, екологічних, технологічних, гуманістичних, інших
чинників. Національна безпека має тепер багатокомпонентний характер,
за якого суто військові чи навіть зовнішньополітичні аспекти вже не є

домінуючими для держави, яка існує в системі складних взаємовідносин
глобального й регіонального рівнів. Крім того, традиційне тлумачення
поняття «національна безпека» істотно розширилося не лише завдяки

введенню додаткових вимірів в економічній, національно-культурній,
інших сферах буття, але й завдяки визначенню безумовного примату

311