Page 309 - 6783

контексті взаємовідносин нації чи держави з іншими націями або

державами. Між представниками реалістичного напряму відбувалися
суперечки з приводу того, чи існує об’єктивний і незмінний
національний інтерес, чи він підлягає періодичним змінам.

Інша ж група західних вчених вважала, що поняття «національний
інтерес» є дуже невизначеним, егоцентричним або застарілим і нічого
не дає для розуміння взаємозв’язаного світу, який постійно змінюється, і
в якому значення нації-держави поступово втрачається. Одним із

найвпливовіших скептиків у 70-х роках був Джеймс Розенау.
У 80-і роки ХХ ст. було зроблено неодноразові спроби поєднати
поняття «національний інтерес» з терміном «національна безпека».

Проте вони були марними через, великою мірою, суб’єктивні
тлумачення самого поняття «інтерес».
Загалом потрібно зазначити, що «національний інтерес» не є чітко

окресленою сталою величиною, він визначається окремо для кожної
країни при врахуванні конкретної ситуації, об’єктивних і суб’єктивних
критеріїв. Але тим не менше це є корисна концептуальна категорія, яка

допомагає хоч у загальних рисах зрозуміти, що спонукає ті чи інші
держави до певних дій на міжнародній арені. Будемо виходити з того,
що національні інтереси – це інтегральний вираз інтересів усіх членів
суспільства, що реалізуються через політичну систему відповідної

країни, як компроміс у поєднанні запитів кожної людини і суспільства
загалом. Національні інтереси утворюють складну, динамічну систему.
У них варто виділяти внутрішньо- і зовнішньополітичний аспекти. Хоча

деякі науковці вважають, що національні інтереси стосуються
насамперед зовнішнього оточення держави, а ті інтереси, що торкаються
передусім внутрішнього добробуту суспільства і захист яких забезпечує
система законів, що існують в державі, – це суспільні інтереси.

Важливо наголосити, що всі країни мають як постійні (головні,
фундаментальні, базові), так і тимчасові (життєво важливі, специфічні,

пріоритетні, тобто зумовлені часом) національні інтереси.
Відповідно розрізняють й такі основні рівні зовнішньополітичних
інтересів: рівень головних інтересів і рівень специфічних інтересів.
Рівень головних інтересів охоплює зовнішньополітичні інтереси,

пов’язані із забезпеченням безпеки і цілісності держави як певної
соціально-економічної, політичної, національно-історичної та
культурної спільності; захистом економічної і політичної незалежності

держави, утриманням та зміцненням її авторитету в системі
міжнародних відносин. Інтереси цього рівня стосуються самого

309