Page 316 - 6783

здійснення такої взаємодії. Найперше, до чого звертаються дослідники

цього напряму міжнародних відносин (Г. Моргентау, К. Томсон,
А.Вольферс, Р. Арон, С. Хофман, інші), - це проблеми війни і миру,
розвитку співробітництва між народами та країнами. Вони виходять з

однобічних ідеологічних засновків, з бачення міжнародних відносин
тільки як невтомної боротьби їхніх учасників за власні гаразди. Це є
спрощене тлумачення подій та процесів міжнародного життя.
Прихильник широкого підходу, відомий американський фахівець у

галузі міжнародних відносин Д. Розенау, вважає, що структурні зміни,
які відбулися в міжнародній політиці в останні десятиліття, викликали
докорінні зміни в структурі міжнародних відносин. Їхньою головною

дійовою особою стає вже не держава, а конкретна особистість.
Результатом змін у сфері міжнародних відносин є досягнення так
званого міжнародного континіуму, символічними постатями якого

виступають турист і терорист.
Проміжним (модерністським, що формується у другій половині
ХХ ст.) є підхід, прихильники якого (М. Катлан, Р. Роузкранс,

Р.Снайдер, Х. Брук, інші) основним суб’єктом міжнародних політичних
відносин пропонують розглядати національну політичну систему
загалом. Такий підхід дає можливість включити в систему міжнародних
політичних відносин не тільки власне державу, а й низку інших

політичних інститутів – політичні партії, громадсько-політичні
організації, органи місцевого самоврядування та ін. Тут активно
розроблялась ідея «взаємозалежності» як вихідного принципу

міжнародних відносин на противагу теорії протистояння та «балансу
сил». Вона знайшла своє втілення в концепції загальної безпеки.
Під формально-юридичним кутом зору питання про суб’єкти
міжнародних відносин вирішується через визначення суб’єктів

міжнародного права. За цим визначенням є три основні групи суб’єктів
міжнародного права й міжнародних відносин у їхньому формально-

правовому розумінні. Це держави, міжнародні організації і міжнародні
рухи. Держави були й залишаються головними суб’єктами міжнародних
відносин.
Другу групу таких суб’єктів складають багатоманітні міжнародні

організації. До них належать міжнародні організації глобального й
регіонального масштабу, міжурядові й неурядові організації,
інтеграційні угруповання і воєнно-політичні блоки.

Міжнародні організації як об’єднання держав характеризуються
такими загальними ознаками: договірна основа утворення; наявність

316