Page 305 - 6783
P. 305

взаємозв’язку  сучасних  держав  порушення  мирного  життя  в  одному

           регіоні впливає і на всі інші;
                – тероризм, який набрав сьогодні глобальних масштабів;
                – громадянська війна і революція. Загалом – це конфлікт у самій

           державі між двома або більше сторонами через розбіжності поглядів на
           майбутній  лад  цієї  держави.  Разом  із  тим  громадянська  війна  і
           революція рідко коли не мають міжнародного виміру, бо хоча б одна із
           воюючих  сторін  здобуває,  як  правило,  підтримку  від  закордонних

           політичних  сил,  причому  останні  часто  життєво  зацікавлені  в
           конкретному результаті;
                – світова війна.

                  До  основних  умов  врегулювання  міжнародних  конфліктів
           можна  віднести  такі:  зацікавленість  сторін  у  врегулюванні  конфлікту;
           усвідомлення необхідності ліквідувати причини, що призвели до цього

           конфлікту; наявність уряду, що користується довірою народу; здатність
           державних  та  міждержавних  структур  консолідувати  національні,
           регіональні, міжнародні сили навколо програми виходу із кризи.

                  Як  зазначено  вище,  зовнішня  діяльність  будь-якої  держави
           спрямована на реалізацію її національних інтересів.  Зокрема,  стосовно
           України,  то  в  ст.  18  її  Конституції  сказано:  «Зовнішньополітична
           діяльність  України  спрямована  на  забезпечення  її  національних

           інтересів  і  безпеки  шляхом  підтримання  мирного  і  взаємовигідного
           співробітництва           з     членами         міжнародного            співтовариства           за
           загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права».

                  Україна після тривалого перебування у складі Російської імперії, а
           потім  СРСР  почала  активно  реалізовувати  свій  шанс  безпосередньо
           долучитися  до  міжнародного  співтовариства  як  його  повноправний
           суб’єкт.  Взагалі  досягнення  Україною  суверенного  статусу  –  одна  з

           найвідчутніших геополітичних подій ХХ ст. поряд з іншими важливими
           змінами, як, наприклад: подолання військово-політичного протиборства

           «Схід  –  Захід»;  падіння  комунізму  і  переорієнтація  низки  держав  на
           засади  цінностей  західної  демократії;  подолання  розколу  Європи  і
           Німеччини;  самовизначення  народів  східноєвропейських  держав  та
           національно-державне  волевиявлення  народів  колишнього  СРСР;

           припинення  існування  Варшавського  договору  та  Ради  економічної
           взаємодопомоги,  Союзу РСР як світової наддержави.
                  Концептуальні засади зовнішньої політики України як незалежної

           держави  було  закладено  ще  в  Декларації  про  державний  суверенітет
           України,  прийнятій  Верховною  Радою  16  липня  1990  р.,  у  розділі

                                                          305
   300   301   302   303   304   305   306   307   308   309   310