Page 302 - 6783

До економічних засобів належать товарні фонди держави, її грошові

ресурси, досягнення науки і техніки, які держава може продавати чи
надавати іншим країнам як допомогу чи кредит, і таким чином впливати
на міжнародні стосунки. Серед ідеологічних засобів міжнародної

політики перш за все виділяють засоби впливу на світову громадськість
шляхом зовнішньополітичної пропаганди та розвитку культурних
зв’язків між державами. А до воєнних засобів відносять збройні сили
держави.

Вище ми зазначали, що важливою складовою міжнародної
політики є зовнішньополітична діяльність держави як комплекс дій,
спрямованих на забезпечення її національних інтересів в міжнародних

відносинах. Саме національні держави виступають основними
суб’єктами міжнародної взаємодії.
Зовнішня політика держави має ряд особливостей. Перша

особливість полягає передусім у тому, що вона не має владного
характеру. Якщо внутрішня політика є діяльністю щодо здійснення
влади, то суб’єктами та об’єктами зовнішньої політики виступають

держави як суверенні утворення, жодне з яких не має нав’язувати свою
волю іншому.
Другою особливістю зовнішньої політики є її зумовленість певним
етапом розвитку міжнародних відносин і конкретною ситуацією на

міжнародній арені. Цілі зовнішньої політики мають здійснюватись з
урахуванням дій і цілей інших суверенних держав. Внутрішня ж
політика має відносну автономію стосовно зовнішніх чинників.

Третьою особливістю зовнішньої політики є її залежність не тільки
від держави, що її здійснює, а й від ступеня погодженості або конфлікту
інтересів даної держави з інтересами та устремліннями інших держав.
Нарешті, четверта особливість полягає в тому, що зовнішня

політика має власне інституціональне забезпечення: міністерство
закордонних справ з мережею закордонних дипломатичних

представництв, органи зовнішньої розвідки, міністерства зовнішньої
торгівлі чи зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Зовнішня і внутрішня політика не є рівнозначними. Провідною
виступає саме внутрішня політика, саме вона визначає напрями і цілі

зовнішньої політики, засоби її реалізації. Однак лише в основному,
найсуттєвішому. Зовнішня ж політика не є простим продовженням
політики внутрішньої. Вона справляє відчутний вплив на внутрішню

політику. Зовнішня політика впливає на інші держави передусім з

302