Page 31 - 6769

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Тема: ЛІНІЙНІ ТА НЕЛІНІЙНІ АКТИВНІ, ІНДУКТИВНІ
ТА ЄМНІСНІ ОПОРИ, АПРОКСИМАЦІЯ ЇХ
ХАРАКТЕРИСТИК

Мета заняття: Навчитися описувати схеми з нелінійними
елементами та проводити апроксимацію їх характеристик.

І. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1 Нелінійні активні, індуктивні та ємнісні опори
В електричних схемах зустрічаються три види опорів: активні,
індуктивні та ємнісні. Активний опір тісно пов'язаний з енергією
гравітаційного поля (механічна робота, нагрівання) і визначається
залежністю напруги від струму (U(i)), індуктивний опір з енергією
магнітного поля і визначається залежністю потокозчеплення від
струму ((i)), ємнісний із енергією електричного поля і визначається
залежністю заряду на обкладці ємності від напруги між обкладками
ємності (q(Uc)). Коли залежність характеристики, що описує опір,
задана лінійним рівнянням. – кажуть, що характеристика лінійна (опір
– лінійний), коли – нелінійною, називають, опір нелінійним.
Саму залежність опору можемо задати за допомогою таблиці,
графіка або аналітичної формули. Для проведення розрахунків за
допомогою ЕОМ необхідно мати залежності, що описують опір, в
аналітичній формі. Однак, на практиці ці залежності найчастіше задані
в таблицях (в табличній формі) або графіках (графічній формі). Заміну
однієї форми представлення опору іншою називають апроксимацією.
Розрізняють статичні та динамічні опори.
Нелінійний активний опір схематично позначають, як показано
на рисунках 5.1. Там теж відповідно зображено їх вольтамперну
характеристику. Для лінійного активного опору вольтамперна
характеристика описується лінійним рівнянням залежності спаду
напруги на опорі від струму, який протікає через опір.
Нелінійний опір характерний тим, що його вольтамперна
характеристика описується нелінійним рівнянням залежності спаду
напруги на опорі від струму, який протікає через опір, наприклад:

31