Page 56 - 6761

Тоді для точки опирання трубопроводу на берму траншей
можна записати наступні рівняння

 qL 2
EI    R L  k ( L  l )  k ( L  l ) ...  k ( L  l )   0
yA A 0 1 1 2 2 n n
2
 1  2 2 2 qL 3 
EI  R L  k ( L l )  k ( L l ) ...  k ( L  l )   0
yA  0 1 1 2 2 n n 
2  3 
1  qL 4 
EI  R L 3  k ( L  l ) 3  k ( L l ) 3 ...  k ( L  l ) 3   EIh
yA  0 1 1 2 2 n n Т 
6  4 

(8.58)

де L - довжина при піднятого трубопроводу.
Насам кінець необхідно скласти рівняння для прогинів
трубопроводу в місцях його опирання на останній і перший
(по ходу потоку) трубоукладачі, біля яких знаходяться
машини

4
1 3 ql
h  ( lR 0  1 . (8.59)
1
6EI 4


h  1  R l 3  (Lk  )l 3  k (L  )l 3 ...k (l l ) 3  ql 4 n . (8.60)
1  n n 1 n 1 2 n 2 n 1 n n 1 
6EI  4 

Розв’язуючи систему рівнянь (8.60) з врахуванням
початкових умов на кінцях, можна визначити навантаження
на трубоукладачі у потоці і, відповідно, підібрати їх марку з
умови мінімуму напружено-деформованого стану
трубопроводу, що ремонтується.

55