Page 53 - 6761

інтегруванні, а в техніці визначення довільних постійних
інтегрування з умови закріплення кінців трубопроводу.
При ремонті трубопроводу з підніманням його на берму
траншеї технологічна схема піднімання і укладання
трубопроводу характеризується несиметричною формою
згину вісі труби. Згин трубопроводу, що відбувається
внаслідок його місцевого підніманням задану технологічну
висоту, визначається перш за все взаємним розташуванням
обладнання у ізоляційно-укладальному потоці.
При розрахунку несиметричного піднімання
використано рівність згинальних моментів в перерізах, в яких
встановлено трубоукладачі (рис. 8.6).
Ця умова дозволяє визначити довжину прогину l 1,
реакцію R 0 і опорний момент μ 1. Крайні прогини при заданій
технологічній висоті піднімання h 1 не можуть повністю
розвантажуватись від напружень згину. В цих прогинах є дві
точки х і l, які визначають найбільш небезпечні перерізи: один
з них розташований у вершині параболічної епюри моментів
(х), другий – у місці опирання на крайній трубоукладач (l). В
залежності від довжини крайнього прогону l 1 ступінь
небезпеки кожного із вказаних перерізів різна і визначається
відповідно наступними рівняннями моментів

 ql 1 2
 М  R l 
0 1
1
 2
 (8.47)
 М  1 R 2
 x 2q 0


де R 0 – реакція труби на припідняту частину трубопроводу.
Взаємозв’язок між невідомою реакцією R 0 і заданою
технологічною висотою h 1 може бути визначена наступним
чином. Використовуючи граничні умови для точки 0, де
трубопровід опирається на грунт

52