Page 46 - 6751

кожному кроці алгоритму насамперед розглядають пробні шляхи і визначають
той з них, якому відповідає мінімальне значення критерію оптимальності k р. Далі
підлаштовують цей шлях на новий крок (нові дуги).
З кількох додаткових шляхів, що утворилися, кожен з яких являє собою
збільшений на одну дугу пробний «мінімальний» шлях, також вибирають
найбільш перспективний на цьому етапі. За цією схемою процес пошуку про-
довжують до тих пір, поки серед можливих шляхів не буде знайдений той, який
закінчується в кінцевій точці і має мінімальне сумарне (по дугах, що ввійшли в
нього) значення критерію оптимальності серед всіх інших. Отримана таким чи-
ном траса трубопроводу буде оптимальною. Реалізацію алгоритму пошуку
оптимальної траси трубопроводу проводять (після занесення інформації про
кожну дугу сітки на спеціальні бланки) на ЕОМ відповідно до Інструкції з про-
ведення розрахунків оптимальних трас трубопроводів на ЕОМ. Розглянута зада-
ча вибору оптимальної траси магістрального трубопроводу може бути ускладне-
на урахуванням відводів (від трубопроводу), розташування КС, конструктивних
рішень трубопроводу на окремих ділянках (підземний, надземний, наземний) та
ін.

5.5 Конструкція лінійної частини МГ

Сучасний МГ є складною інженерною спорудою, що забезпечує основні те-
хнологічні процеси підготовки газу до транспортування, компримування і пере-
качування його по трубопроводу.
За характером лінійної частини розрізняють такі магістральні газопроводи:
1) прості, з постійним діаметром труб від головних споруд до кінцевої ГРС,
без відводів до попутних споживачів і без додаткового прийому газу по шляху
проходження; їх протяжність, як правило, незначна, газ перекачується за рахунок
пластового тиску без додаткового компримування;
2) телескопічні, з різним діаметром труб по трасі; їх споруджують при
використанні пластового тиску або однієї головної компресорної станції, причо-
му на початковій ділянці укладають труби меншого діаметру, ніж на наступних;
швидке падіння тиску на головній ділянці дасть можливість більшій частині га-
зопроводу працювати під меншим тиском;
3) багатониткові, коли паралельно основній прокладені додатково одна, дві
або три нитки газопроводу того ж чи іншого діаметру; з урахуванням перемичок
утворюється система газопроводу; якщо паралельні нитки споруджують на ок-
ремих ділянках, їх називають лупінгами (обводами);
4) кільцеві, створювані навколо великих міст для збільшення надійності га-
зопостачання та рівномірної подачі газу, а також для об'єднання магістральних
газопроводів в єдину газотранспортну систему країни.
Сучасне будівництво магістральних газонафтопроводів базується на трьох
основних схемах конструктивних, рішень:
– підземна, надземна і наземна.

45