Page 44 - 6751
P. 44

Сучасні магістральні трубопроводи – великі будівельні об'єкти, які харак-
               теризуються великими діаметрами (до     1420 мм), високим робочим тиском (до
               15  МПа)  і  значною  протяжністю.  Траси  трубопроводів  проходять  в
               найрізноманітніших  природно–кліматичних  умовах.  Існуюча  практика  вибору
               трас магістральних трубопроводів показує, що траса, прокладена по прямій від
               початкової  до  кінцевої  точки  трубопроводу,  аж  ніяк  не  є  самою  «дешевою».
               Вартість споруди невеликої по протяжності, але складної з точки зору проведен-
               ня будівельно–монтажних  і спеціальних робіт часто  виявляється вище вартості
               спорудження  багатокілометрового  обходу  на  ділянці  з  нормальними  умовами
               прокладки трубопроводу. Прийняття тих чи інших умов прокладки трубопроводу
               визначає  вибір  конструктивних  рішень  трубопроводу  на  конкретних  ділянках,
               що,  в  свою  чергу,  істотно  позначається  на  вартості  будівництва  і  експлуатації
               трубопроводу загалом. Тому при виборі траси магістрального трубопроводу ма-
               ють враховуватися всі фактори, які впливають на вартість одиниці довжини тру-
               бопроводу: природні і економіко–географічні (регіональні) умови, конструктивні
               схеми прокладки, розташування майданчиків КС, місця знаходження відводів.
                      Частина цих факторів (діаметр і робочий тиск трубопроводу) враховують
               на  стадії  технологічного  проектування.  Зі  збільшенням  діаметра  різко  зростає
               відношення  вартості  труб  до  вартості  будівельно–монтажних  робіт.  Вартість
               одиниці довжини трубопроводу в  цьому  випадку зростає  за рахунок зростання
               вартості  труб.  Тому  при  виборі  трас  магістральних  трубопроводів  великого
               діаметра (1220…1420 мм) необхідно мінімізувати протяжність трубопроводу.
                      Вибір оптимальної траси між її початковим і кінцевим пунктом проводять
               у межах площі еліпса, в фокусах якого знаходяться початкова і кінцева точки га-
               зопроводу. Мала вісь еліпса,

                                                                   ,                                                         (5.1)



                      де l – відстань між початковим і кінцевим пунктом по геодезичної прямий;
                  k р – коефіцієнт розвитку лінії трубопроводу,

                                                                   ,                                                          (5.2)

                      тут  W o  і  W н  –  відповідно  зведені  витрати  на  1  км  трубопроводу,  що
               прокладається по геодезичної прямій між його початковим і кінцевим пунктом, і
               ті ж витрати без витрат на спорудження переходів через природні і штучні пере-
               пони.
                      Коефіцієнт розвитку лінії трубопроводу в основному залежить від природ-
               но–кліматичних і регіональних умов. Для трубопроводів діаметром 1020…1420
               мм  k р  знаходиться  в  межах  1,02…1,03  (для  рівнинних  ділянок  місцевості)  і
               1,15…1,17 (для гірських районів). Велика вісь еліпса



                                                               43
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49