Page 78 - 6745

Принцип методу полягає у зміні положення та обертання протонів, що є
магнітними диполями, під впливом сильного зовнішнього магнітного поля.
Електромагнітні імпульси, що виникають, та наведена електрорушійна сила

реєструються та обробляються комп’ютером, на основі чого будується
візуальне зображення. Дослідження проводять за допомогою магнітно-

резонансного томографа.

Магнітно-резонансний томограф складається з надсильного магніту,
радіоперетворювача, приймальної радіочастотної котушки, комп’ютера (ЕОМ)
та консолі керування і діагностики.
Застосовують 3 типи магнітів: постійний, резистивний (електромагніт)

та надпровідний. Останній є найдосконалішим. Він дозволяє виконувати
складні дослідження завдяки значній силі та рівномірності магнітного поля.

Надпровідність котушок досягається завдяки системі охолодження інертними
зрідженими газами (азот, гелій) до температури -269°С (4°К).
Здебільшого магніт має всередині тунель (рис. 1.18). У надпровідних
магнітах магнітне поле Во орієнтовано у напрямку з півдня на північ. З метою

орієнтації в просторі використовують 3 взаємно перпендикулярні координатні
осі —х, у, z. Вісь z завжди збігається з напрямком магнітного поля Во=>, вісь х
— розташована горизонтально, а вісь у — вертикально. Площина з осями х-у

перпендикулярна до осі z (Во). Вертикальна вісь тіла людини, що розміщується
в тунелі магніту, збігається з напрямком Во. Сила магнітного поля визначається
у теслах (Т) або гаусах (1 Т = 10.000 гаусів). У клінічній діагностиці найчастіше

використовують магнітне поле, сила якого від 0,1 до 1,5 Т, і котре в десятки
тисяч разів сильніше за магнітне поле Землі (останнє становить від 0,3 гаусів на
екваторі до 0,7 гаусів на полюсах).

Рисунок 1.18 – Пацієнт у тунелі магніту

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) перевищує за своїми
можливостями комп’ютерну. Це зумовлено тим, що КТ ґрунтується на
визначенні лише електронної щільності, а МРТ — на чотирьох окремих