Page 74 - 6745
P. 74

появи або непояви електричних імпульсів на певних проміжках часу, які визначає
            сама  машина.  Таке  подання  інформації  називається  цифровим  на  відміну  від
            аналогової форми, до якої належать амплітуди електричних сигналів.

                  Перетворення  амплітуд  координатних  сигналів  на  цифрову  форму
            здійснюється  спеціальним  пристроєм  -  інтерфейсом  уведення  даних  з  двома

            аналого-цифровими перетворювачами (АЦП) для х- та у-сигналів.

                  У процесі накопичення даних сцинтиграфії формується матриця зображення,
            елементами якої є числа зареєстрованих γ-квантів. Отримана матриця може бути
            прочитана шляхом послідовного опитування комірок пам’яті та подання даних у
            вигляді  таблиці,  створюваної  за  допомогою  цифрового  друкованого  пристрою,

            увімкненного до ЕОМ.
                  Матрицю зображення частіше формують із 64×64 = 4096 елементів, але іноді

            користуються матрицями з 32×32 = 1024 або 128×128 = 16 384 елементів.
                  Розміри матриці подають також у вигляді цілого числа тисяч її елементів і
            тоді говорять про матриці: “1к”, “4к” або “16к”. Максимальне можливе значення
            одного  елемента  матриці  частіше  позначають  у  вигляді  числа  розрядів,

            необхідних  для  його  подання  у  двійковій  системі  числення.  Наприклад,  вираз
            “16-розрядна матриця 4к” означає, що вона складається із 4096 елементів, кожен з
                                                        16
            яких може мати значення від 0 до 2 -1=65 595. Еквівалентний цьому є вираз “4к
            матриця  16-розрядних  слів”.  У  даному  разі  під  поняттям  “слово”  розуміють
            елемент матриці.
                  Подвійний розряд відповідає 1 біту інформації, тому поняттями розряд і біт

            користуються  як  синонімами.  Кількість  інформації,  що  дорівнює  8  бітам,
            позначають словом байт. Таку одиницю зручно використовувати, зокрема тому,
            що  багато  символів  (знаків)  оброблюваної  інформації  (цифри,  букви  алфавіту

            тощо)  можуть  бути  подвійними  числами.  Відповідно  до  цього  й  елементарні
            комірки пам’яті побудовані  таким  чином, що в них міститься по одному байту
                                                                                            8
            інформації  і,  зокрема,  запам’ятовуються  цілі  числа  від  0  до  2 -1=255.  Тоді  і
            ємність  або  його  частини  виражають  у  байтах  або  кілобайтах  (кбайтах).

            Наприклад,  вислів  “ЕОМ  має  пам’ять  у  16  кбайт”  означає,  що  ОЗП  машини
            складається із 16×1024 =16384 комірок, здатних умістити по 1 байту інформації.

                  Побудова сцинтиграми. Дані сцинтиграфії у вигляді цифрової матриці важко
            інтерпретувати і майже завжди виникає потреба у перетворенні цієї інформації в
            сцинтиграму,  тобто  в  наочну  карту  розподілення  сцинтиляцій  поверхнею
            детектора.  На  сцинтиграмах  найбільш  поширеного  типу  дані  представлені  у

            вигляді так званих ізозон лічби. Такі ізозони можна побудувати вручну, якщо на
            надрукованій цифровій матриці позначити різними значками елементи матриці,
            які містять числа, що належать до деяких заданих інтервалів значень.

                  ЕОМ  подібну  операцію  здійснює  автоматично;  звертаючись  по  черзі  до
            комірок  пам’яті,  вона  порівнює  їхній  вміст  із  числами,  що  відповідають  межі
            заданих інтервалів, і посилає на зовнішній зображувальний пристрій (кольоровий
   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79