Page 79 - 6745
P. 79

компонентах,  як  то:  протонна  щільність,  обрахована  за  ядрами  водню;  два
               періоди  ослаблення  —  ТІ  і  Т2  та  швидкість  руху  рідини.  Крім  того,
               вдосконалюється методика спектроскопії vivo, яка дозволяє визначити хімічний

               склад речовини, виявляючи ядра елементів, сигнали від яких є слабкішими за
               сигнали від ядер Н.

                        Властивості  диполя  мають  лише  ядра  з  непарним  масовим  числом.
                                                                                                       13
                                                                                                  1
                                                                                                            19
               Найважливішими з тих, що входять до складу організму людини, є:  Н,  С,  I,
               23      31                                                12   16
                 NА,  Р.  У  той  час,  ядра  таких  речовин,  як  С, 0,  що  мають  парне  число
               протонів  і  нейтронів,  не  мають  магнітного  моменту  і  не  дають  магнітно-
               резонансного  сигналу.  Більшість  тканин  людського  організму  значною  мірою

               утримують воду, до складу якої входять кисень та водень. Ядра водню мають
               один  протон,  який  є  магнітним  диполем  з  південним  і  північним  полюсами.

               Протон обертається навколо своєї осі, створюючи слабкий магнітний момент,
               що  отримав  назву  спін  (рис.  1.19).  Диполі  безладно  орієнтовані  в  просторі.
               Якщо  людину  поміщають  у  постійне  магнітне  поле  магнітно-резонансного
               томографа, протони ядер Н, як маленькі магніти, орієнтуються вздовж осі Во.













               Рисунок  1.19  –  Обертання  протонів  навколо  осі  з  утворенням  магнітного
               моменту М

                      Крім  того,  вісь  протона  починає  описувати  фігуру  конуса  подібно  до

               дзиґи.  Це  своєрідне  обертання  називається  процесією  —  вихлянням.  Більша
               частина  протонів,  що  має    нижчий  енергетичний  рівень,  основою  конуса

               (процесією) обернена на північ, а менша, з вищим енергетичним рівнем  —  у
               протилежний  бік,  тобто  на  південь.  На  цій  підставі  їм  дали  відповідно  назви
               паралельних та антипаралельних протонів. При цьому в організмі створюється
               сумарний тканинний магнітний момент — М, що спрямований паралельно до

               зовнішнього поля Во. Його величина залежить від загальної кількості протонів
               в  одиниці  об’єму  даної  тканини  і  різниці  між    енергетичними  рівнями
               паралельних і антипаралельних протонів (рис.1.20).

                        Частота  процесії  протонів  залежить  від  особливостей  хімічного
               елемента, до складу якого вони входять (гіромагнітний коефіцієнт – j) і прямо
               пропорційна силі зовнішнього магнітного поля Во=>. Вона називається ядерно-
   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84