Page 73 - 6745

Контроль за роботою гамма-камери полягає у визначенні роздільної
здатності детектуючої системи (власне роздільна здатність гамма-камери),
лінійних викривлень, що вносяться детектуючою системою, неоднорідності

розподілу, ефективності лічби по поверхні детектора.
Коліматор гамма-камери призначений для того, щоб за допомогою γ-

випромінювання проекціювати на поверхню детектора досліджувані

розподілення радіоактивних атомів. Характер і точність отримуваних проекцій
залежать від типу і властивостей коліматора.
Розрізняють такі види коліматорів: з паралельними отворами (найширше
використовується), дивергентний, який, як правило, використовується під час

дослідження на гамма-камері з детектором відносно невеликого діаметра (250-
280 мм) крупних органів - легенів, нирок), конвергентний, який дає можливість

під час дослідження невеликих за розмірами органів (переважно серця та
щитоподібної залози) поліпшити розпізнавання деталей, пінхол-коліматор, який
застосовують переважно для сцинтиграфії невеликих органів).
У гамма-камері є система накопичення, обробки та подання даних.

Принцип сцинтиграфічного дослідження, який є найпоширенішим способом
накопичення і подання даних, полягає у фотографуванні спалахів, що виникають
на екрані осцилографа гамма-камери. Часто до пульту гамма-камери вмикають

осцилограф із запам’ятовуючою трубкою. Ним зручно користуватися як
монітором під час розміщення детектора над досліджуваним органом.
Цифрові методи накопичення і обробки даних. Розглянуте обладнання

накопичення і подання даних сцинтиграфічних досліджень є складовими
частинами будь-якої гамма-камери. Однак для вирішення різноманітних завдань
отримані дані потребують додаткової обробки. До таких завдань належать:

отримання кількісних даних про зміст та розподілення радіонукліда в
досліджуваному органі; визначення кількісних характеристик процесів
надходження, накопичення і виведення РФП з органів і систем організму;
регулювання контрастності передачі на сцинтиграмах просторового розподілення

радіоактивності тощо. Важливе значення має і кореляція різноманітних
апаратурних похибок, що виникають під час сцинтиграфічної зйомки. Деякі з

таких завдань частково вирішуються шляхом приєднання до гамма-камери
відеомагнітофона, додаткових амплітудних дискримінаторів, вимірювачів
швидкості лічби із самописними приладами, оптичних денситометрів або так
званих ресканерів для аналізу отриманих фотосцинтиграм, але найширші

можливості обробки даних сцинтиграфічних досліджень мають цифрові ЕОМ.
ЕОМ не здатна сприймати інформацію в тому вигляді, в якому вона
міститься в координатних сигналах, тобто у формі амплітудних значень

напруження х- та у- імпульсів. Зрозумілою для машини формою подання будь-
якої інформації є певним чином організована послідовність електричних імпу-
льсів; точніше, інформація має подаватися до ЕОМ у вигляді послідовних фактів