Page 76 - 6745
P. 76
передачу до зовнішнього запам’ятовуючого пристрою до 10 кадрів за 1 с, що
цілком достатньо для проведення переважної більшості методів динамічних
досліджень.
До багатьох завдань, проведення яких потребує частішої зміни кадрів,
належить вивчення процесів змінювання активності в камерах серця під час
окремих серцевих циклів. У таких випадках звертаються до іншого, так званого
облікового способу накопичення даних, який характеризується тим, що на
магнітний диск передаються не матриці зображення, сформовані в ОЗП, а
безпосередньо закодовані в цифровому вигляді координатні сигнали, виникнення
яких зумовлене окремими випадками потрапляння γ-квантів у детектор.
Формування матриць зображення в ОЗП здійснюється після реєстрації дослід-
жуваного процесу шляхом опитування окремих відтінків машинного запису.
Довжину цих відтинків можна задавати таким чином, що послідовність
отримуваних зображень буде еквівалентною в реальному масштабі часу
сцинтиграфічної зйомки з обраною частотою зміни кадрів. Обліковий спосіб
накопичення даних дозволяє проводити зйомку, що відповідає 50 кадрам і більше
за 1 с, але вимагає подання великого обсягу зовнішньої пам’яті для запису
вихідної інформації.
Обробка даних динамічної сцинтиграфії. ЕОМ дозволяють вибрати з даних
динамічної сцинтиграфії кількісну інформацію про процеси зміни активності у
внутрішніх органах, тканинах, кровоносних судинах. Для цього на зображенні,
поданому на дисплеї ЕОМ, виділяють відповідні зони інтересу і повторно
викликають в ОЗП матриці зображення в тому порядку, в якому вони
передавалися у зовнішній запам’ятовуючий пристрій. ЕОМ підсумовує елементи
кожної матриці, що належать до виділених зон, а результати передає до комірок
пам’яті ОЗП у вигляді послідовностей чисел. Далі ці послідовності можуть бути
представлені у вигляді гістограм або безперервних кривих, що відображають
процеси зміни активності в ділянках досліджуваного об’єкта. Такі криві
будуються автоматично на дисплеї ЕОМ або на папері самописним приладом.
Із багатьох операцій щодо обробки отриманих таким чином послідовностей
чисел відзначимо лише деякі.
Нормування кривих до площини зони інтересу. Під час проведення цієї
операції кожен член числової послідовності поділяється на кількість комірок
обраної зони інтересу.
Згладжування кривих. У даному разі вихідна послідовність перетворюється
так, що кожний член нової послідовності обчислюється як просте або виважене
середнє для числа і сусідніх до нього чисел вихідної послідовності. До
згладжування звертаються з метою зниження рівня статистичних флуктацій.
Пошук максимуму кривої. У даному разі визначаються як значення
максимуму, так і час його надходження.