Page 28 - 6745

Більшість анатомічних утворень не мають правильної кулястої форми.
Звичайно один або два лінійних розміри переважають над іншими. У зв'язку з
цим виникають значні проекційні викривлення, вираженість яких залежить від

орієнтації досліджуваного об'єкта відносно напрямку центрального пучка
рентгенівського променя. Так, плоский об'єкт (міжчасткова плевра) може дати

лінійну тінь, а лінійний (судини) - точкову.

У разі розташування довгої осі об'єкта паралельно плівці під прямим
кутом до напрямку проходження паралельного рентгенівською променя
відзначається проекційне збільшення об'єкта, Якщо положення об'єкта, що має
довгасту форму, змінюється, то в міру зменшення кута між довгою віссю

об'єкта і напрямком проходження рентгенівських променій відбувається його
проекційне вкорочення. Проекційне вкорочення об'єкта максимально

виявляється у разі орієнтації його довгої осі по ходу центрального
рентгенівського променя. Таку орієнтацію об'єкта називають осьовою,
аксіальною або ортогональною проекцією. Під час вибору проекції необхідно
враховувати проекційне вкорочення тіні об'єкта повздовжньої форми в осьовій

проекції (рис. 1.7). ).
Для вивчення топографічних співвідношень, структури, форми та
краєутворювальних контурів об'єкта використовують багатопроекційне

дослідження (рис. 1.8).

Рисунок 1.7 Однотипність рентгенівського зображення структура об'єкта
зумовлена топографічними співвідношеннями