Page 25 - 6745

Після проходження рентгенівського випромінювання крізь тіло людини
його пучок має різну енергію квантів. Диференційний пучок рентгенівського
випромінювання, що несе в просторі невидиме оком зображення структури

об'єкта, називається променевим рельєфом. Він характеризується променевим
контрастом або фотографічним контрастом інтенсивностей. Ступінь

променевого контрасту залежить від різниці величин номерів хімічних

елементів, що складають даний об'єкт дослідження, тобто від щільності
речовини (чим більша ця різниця, тим більший ступінь відбиття променевого
3
контрасту і навпаки) Наприклад, велика різниця в щільності м'яких (1 г/см ) і
3
кісткових (1,9 г/см ) тканин зумовлює виникнення природною променевого
контрасту.
Ступінь відображення променевого контрасту знаходиться в прямій

залежності від щільності і товщини анатомічних утворень досліджуваного
об'єкта. Проте частіше доводиться досліджувати анатомічні об'єкти, товщина
яких мала, що при низьких атомних номерах хімічних елементів, які входять до
складу тіла людини, зумовлює малий ступінь відображення природного

променевого контрасту. На ступінь відображення променевого контрасту також
впливає довжина хвилі рентгенівського випромінювання. Виходячи із
закономірностей ослаблення рентгенівського випромінювання, для кращого

виявлення малих різниць за щільністю і товщиною доцільно використовувати
довгохвильове випромінювання (м'яке).
За цих умов виникає виразний променевий контраст і краще виявляються

мало помітні за товщиною га щільністю утворення досліджуваного об'єкта.
Слід відзначити, що у разі використання м'якого випромінювання зображення
кістки на рентгенограмі вийде однорідним, тобто безструктурним. Тому для

вивчення структури кістки необхідно застосовувати більш жорстке
короткохвильове випромінювання.
Природний променевий контраст органів та тканин людини, за деяким
винятком, слабко виражений У разі використання електрорентгенографії та

комп'ютерної томографії навіть без штучного контрастування одержують
роздільне зображення тканин, що мало відрізняються за щільністю. Для

вивчення об'єктів із слабко вираженим природним контрастом використовують
штучне контрастування. Штучні контрасті речовини за атомною масою
елементів, що містяться в них, мають відрізнятися від ефективної атомної маси
тканин людини, тобто бути меншими (негативні контрастні речовини - азот,

кисень, вуглекислий газ, повітря) або більшими за неї (позитивні контрастні
речовини, що містять барій, йод, бром) (табл. 1.4). . •
Рентгенівська перспектива. Рентгенівське випромінювання

поширюється прямолінійно, внаслідок чого формується рентгенівське
зображення. Генеруючись в рентгенівській трубці, рентгенівське
випромінювання виходить крізь вікно захисного кожуха пучком, що