Page 37 - 6737

ТЕМА 9. СТАТИСТИКА ПРАЦІ

Методологічні засади організації статистики праці
Статистика праці — суспільна наука, котра вивчає кількісну сторону ма-
сових явищ та процесів, які відбуваються під час праці, з метою виявлення які-
сних особливостей, взаємозв’язків та закономірностей.
Статистика праці вивчає чисельність, склад, розподіл і відтворення тру-
дових ресурсів, ступінь їх використання у процесі суспільного виробництва,
виявляє резерви робочої сили, що не використовується в суспільному виробни-
цтві; визначає ступінь залучення трудових ресурсів у суспільне виробництво і
вивчає чисельність та склад зайнятих в економіці, ступінь використання робо-
чої сили та робочого часу в процесі виробництва.
Продуктивність праці також є предметом постійного вивчення статистики
праці. Статистика праці вивчає рівень та динаміку продуктивності праці, чин-
ники, що спричиняють зміни продуктивності праці, вплив зростання продукти-
вності праці на зміну обсягу виробленої продукції, на показники собівартості
продукції.
Велику увагу приділяє статистика праці вивченню оплати праці. При
цьому розглядаються фонди оплати праці, рівень і динаміка цих показників,
шляхи їх якнайправильнішого використання.
Водночас з вивченням динаміки середньої заробітної плати досліджується
динаміка продуктивності праці.
Інформаційна база статистики праці побудована на основі різних джерел і
каналів надходження інформації: поточна звітність підприємств і організацій з
праці, адміністративна статистика, вибіркові обстеження та переписи населен-
ня.
Оцінка трудових ресурсів підприємства.
Оцінка складу , структури та динаміки трудових ресурсів підприємства,
забезпечення їхнього ефективного використання вимагає проведення аналізу
трудового потенціалу підприємства.
Кадровий стан підприємств турбізнесу характеризується рядом абсолют-
них і відносних показників, головними серед яких є облікова та явочна кіль-
кість працівників; середньооблікова кількість працівників за визначений період
часу; структура кадрів; темпи збільшення або скорочення кадрів; частка керів-
ників і фахівців, які мають вишу або середню фахову освіту, в загальній кілько-
сті цих категорій працівників; середній стаж роботи на підприємстві, що харак-
теризує стабільність персоналу; плинність і вибуття кадрів; коефіцієнт попов-
нення (прийому) кадрів тощо.
На початковому етапі оцінки трудових ресурсів підприємства вивчають
такі показники:
1) Облікова чисельність працівників – включає всіх постійних, тимча-
сових сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на 1 і більше
днів незалежно від того, перебувають вони на роботі знаходяться у відпустках,
відрядженнях, на лікуванні чи оздоровленні. До облікової чисельності штатних

37