Page 34 - 6737
P. 34

де n – кількість агрегатів (структурних елементів) з яких складається туристич-
            ний продукт;
            Са і – собівартість і-го агрегату;
            Вф – витрати на формування туристичного продукту з окремих агрегатів.
            Величина Са обчислюється за одним із розглянутих методів, а Вф – на основі
            експертної оцінки.

                               Економіко-статистичні методи ціноутворення
            Методи ціноутворення можуть застосовуватися різноманітні. Ось деякі з них:
            – Розрахунок ціни за методом „собівартість та  прибуток” є найбільш широко
            застосовуваним у туризмі. Згідно з ним ціна (Ц) визначається за формулою:
                                                     Ц = СВ + П,
                   де СВ – собівартість;
                    П – величина прибутку в ціні, яка встановлюється самим підприємством.
            Цей метод відносно простий, але має деякі недоліки, особливо при застосуванні
            в готельному бізнесі через високі постійні витрати. Він не враховує попит, а та-
            кож ціни, які пропонують конкуренти.
                     В  умовах  прямого  розрахунку  ціна  складатиметься  із    планового  рівня
            повної собівартості одиничного об’єкту продажу (Со і), прогнозованого прибут-
            ку  в  ціні  (Ппл і),    та  потенційних  надбавок,  знижок  до  ціни  встановлених
            суб’єктом господарювання (± ∆ Ц і).
                    У разі сплати суб’єктом підприємництва  ПДВ та інших платежів з дохо-
            ду  (ІПД),  прогнозна  ціна  (Ц п)  відповідним  чином  враховуватиме  їхні  обсяги.
            Тоді прогнозний рівень ціни становитиме:
                               Ц п = (Со і +Ппл і ± ∆ Ц і) *(1+ПДВ / 100+ІПД /100)
            – Розрахунок ціни на підставі фіксованого прибутку полягає в  тому, що ціну
            поставлено в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підп-
            риємство передбачає одержати від продажу певної кількості послуг. Ціна вста-
            новлюється з використанням формули:
                                                Цф= Вз+(Вп+Пз)/О
            де Вз – змінні витрати на одиницю продукту (послугу);
                 Вп – постійні витрати на весь туристичний продукт за певний період;
                 Пз – загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу за той же час;
                 О – обсяг продажу продукту (послуг) в натуральному вимірі.
            – Розрахунок ціни за рівнем поточних цін полягає в тому, що ціну розглядають
            та встановлюють на рівні цін у конкурентів на аналогічні послуги, або на рівні
            поточної ринкової ціни.
            –  Метод  ціноутворення  „за  рівнем  попиту”  передбачає  встановлення  ціни  за
            допомогою пробного продажу туристичного продукту або послуг в різних сег-
            ментах  ринку.  При  цьому  враховуються  умови  продажу,  кон'юнктура  ринку,
            супутні послуги.
            – Метод ціноутворення на основі маржинального доходу  та врахування комі-
            сійних турагента – передбачає, що в  ціну розраховують першочергово виходя-
            чи із обсягів доходу, необхідного для покриття постійних витрат та винагороди,
            що належить турагенту;




                                                           34
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39