Page 34 - 6737
P. 34
де n – кількість агрегатів (структурних елементів) з яких складається туристич-
ний продукт;
Са і – собівартість і-го агрегату;
Вф – витрати на формування туристичного продукту з окремих агрегатів.
Величина Са обчислюється за одним із розглянутих методів, а Вф – на основі
експертної оцінки.
Економіко-статистичні методи ціноутворення
Методи ціноутворення можуть застосовуватися різноманітні. Ось деякі з них:
– Розрахунок ціни за методом „собівартість та прибуток” є найбільш широко
застосовуваним у туризмі. Згідно з ним ціна (Ц) визначається за формулою:
Ц = СВ + П,
де СВ – собівартість;
П – величина прибутку в ціні, яка встановлюється самим підприємством.
Цей метод відносно простий, але має деякі недоліки, особливо при застосуванні
в готельному бізнесі через високі постійні витрати. Він не враховує попит, а та-
кож ціни, які пропонують конкуренти.
В умовах прямого розрахунку ціна складатиметься із планового рівня
повної собівартості одиничного об’єкту продажу (Со і), прогнозованого прибут-
ку в ціні (Ппл і), та потенційних надбавок, знижок до ціни встановлених
суб’єктом господарювання (± ∆ Ц і).
У разі сплати суб’єктом підприємництва ПДВ та інших платежів з дохо-
ду (ІПД), прогнозна ціна (Ц п) відповідним чином враховуватиме їхні обсяги.
Тоді прогнозний рівень ціни становитиме:
Ц п = (Со і +Ппл і ± ∆ Ц і) *(1+ПДВ / 100+ІПД /100)
– Розрахунок ціни на підставі фіксованого прибутку полягає в тому, що ціну
поставлено в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підп-
риємство передбачає одержати від продажу певної кількості послуг. Ціна вста-
новлюється з використанням формули:
Цф= Вз+(Вп+Пз)/О
де Вз – змінні витрати на одиницю продукту (послугу);
Вп – постійні витрати на весь туристичний продукт за певний період;
Пз – загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу за той же час;
О – обсяг продажу продукту (послуг) в натуральному вимірі.
– Розрахунок ціни за рівнем поточних цін полягає в тому, що ціну розглядають
та встановлюють на рівні цін у конкурентів на аналогічні послуги, або на рівні
поточної ринкової ціни.
– Метод ціноутворення „за рівнем попиту” передбачає встановлення ціни за
допомогою пробного продажу туристичного продукту або послуг в різних сег-
ментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон'юнктура ринку,
супутні послуги.
– Метод ціноутворення на основі маржинального доходу та врахування комі-
сійних турагента – передбачає, що в ціну розраховують першочергово виходя-
чи із обсягів доходу, необхідного для покриття постійних витрат та винагороди,
що належить турагенту;
34