Page 33 - 6737

– прямі витрати на закупівлю туристичних послуг в інших під-приємств і
свої витрати на створення та надання послуг, що можуть бути безпосередньо
віднесені на конкретний об’єкт витрат;
– прямі витрати на оплату праці, що включають заробітну плату й інші
виплати працівникам, зайнятим формуванням турпродукту та наданням послуг,
які можуть бути віднесені безпосередньо на конк-ретний об'єкт витрат;
– інші прямі витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо на конкре-
тний об'єкт витрат, зокрема, відрахування на соціальні заходи, орендна плата,
амортизація і т.п.;
– загальногосподарські витрати, що включають оплату праці управлінсь-
кого персоналу структурних підрозділів підприємства і відрахування на соціа-
льні заходи, витрати на відрядження, охорону праці, техніку безпеки, охорону
навколишнього середовища.
Об’єктом витрат є предмет або сегмент економічної діяльності, що потре-
бує окремого вимірювання пов’яза-них з ними витрат.
Методи формування собівартості туристичного продукту
Розрахунково-аналітичними методами формування собівартості турпро-
дукту є:
1. Метод питомих витрат:
Сн тп=Сб тп*Пн тп ,
де Сн тп – собівартість нового продукту;
Сб тп – питома собівартість базового туристичного продукту;
Пн тп – параметр нового туристичного продукту, що є вирішальним для його со-
бівартості.
2. Бальний метод:
n
Cн  Сбал  Бі ,

 і 1
де Сбал – собівартість одного балу для базового туристичного продукту (про-
дуктів);
n – кількість врахованих балів;
Бi – кількість балів для i-го параметра нового туристичного продукту.
3. Кореляційний метод:
а) для лінійної форми зв'язку:
Сн = а 0+a 1x 1+ …+a nx n;
б) для степеневої форми зв’язку:
а
а
Сн а х * х * ... * х a n
2
1
0 1 2 n
де а 0 – число, що показує ступінь впливу неврахованих факторів;
а 1, а 2 ... – величини, які показують вплив відповідних параметрів туристичного
продукту на собівартість;
х 1, х 2 ... – кількісні показники параметрів туристичного продукту.
4. Агрегатний метод:
n
Сн   Са і  Вф ,
 і 1

33