Page 33 - 6732

33

способу розрізання заготовок непрофільованим електродом, так як обсяг

металу, видаленого за рахунок ерозії незначний, а його основна частина

видаляється у вигляді суцільного шматка. Під продуктивністю обробки

непрофільованим електродом розуміють відношення площі бічної поверхні

паза до часу обробки. Площа бічної поверхні визначається добутком

довжини шляху, пройденого дротяним електрод-інструментом у напрямку

подачі за час обробки, на товщину заготовки. Так само можна оцінювати

продуктивність розрізання диском і стрічкою. Тут ширина паза не

позначається на формі і розмірах заготовок, тому її можна не враховувати.

Якби вдалося вести процес при постійній енергії імпульсів, то

продуктивність можна було б оцінити як добуток енергії імпульсів на їх

частоту. На практиці умови протікання кожного окремого імпульсу можуть

відрізнятися через відмінності міжелектродного проміжку і розміру зазору,

невідповідності між числом імпульсів, вироблених генератором і

реалізованих в зазорі, а також через інші причини. При розрахунку

Q  aA f
i

де A - енергія імпульсу;
i

 - коефіцієнт, що враховує кількість неробочих імпульсів:   f / f
г

(де f - частота імпульсів, що виробляються генератором)
г
f - частота імпульсів, що викликають ерозію;

a - об’єм металу, що знімається одним або кількома імпульсами з

сумарною енергією 1 Дж.

Для отримання високопродуктивного режиму необхідно, щоб  був

ближче до одиниці, тобто, щоб якомога більше імпульсів брали участь у

процесі ерозії. За малої частоти імпульсів   0,85, у разі високої частоти -

  0,75.

Увівши коефіцієнт k  a і позначивши частоту через тривалість