Page 28 - 6732

28

Форма імпульсів підбирається такою, щоб за певних параметрів

імпульсу отримати найбільше поглиблення на заготовці, тобто досягти

найефективнішого використання енергії. Зокрема, збільшення струму у

два рази дає можливість підняти швидкість ерозії у 2,5-3 рази для певного

діапазону режимів. У робочому діапазоні режимів вибирають певне

співвідношення максимального значення сили струму в імпульсі до його

тривалості.

Величина шпаруватості визначає можливість концентрації у часі

значних енергій та потужностей у зоні оброблення. За q  1 імпульси

струму підводяться безперервно, тому безперервно підводиться і теплова

енергія до елементарної ділянки оброблюваної поверхні. Бажано, щоб

процес утворення окремої лунки закінчувався дещо раніше від початку

наступного імпульсу. Тому діапазон шпаруватості, що використовується під

час електроерозійного оброблення, як правило, є в межах q  1 30 . Під час

електроіскрового оброблення використовують імпульси шпаруватістю

q 5 10 , в електроімпульсному - q 5 . За q 30 вважають, що на

оброблювану поверхню діють не періодичні, а одиничні енергетичні

імпульси.

Зміна параметрів і форми імпульсу впливає на характер протікання

електроерозійного процесу.

Полярний ефект і полярність імпульсу. Висока температура в каналі

розряду і відбуваються динамічні процеси викликають ерозію обох

електродів. Підвищення ерозії одного електрода в порівнянні з іншим

електродом називається полярним ефектом. Полярний ефект визначається

матеріалом електродів, енергією і тривалістю імпульсів, знаком підведеного

до електрода потенціалу.

Процеси зміни напруги і струму мають коливальний характер щодо їх

нульового значення. При електроерозійній обробці прийнято вважати