Page 26 - 6731

Проф. Копельман описав випадок руйнування, коли з двох
однакових прямокутних плит з нержавної сталі 0Х18Н9 на
3
прихопленнях було зібрано квадрат 100×500×500 мм . Токар
затиснув цей квадрат у патрон токарного верстата і почав
розточувати з нього два напівкруги. Але прихоплення тріс-
нули при швидкому обертанні заготовки і одна з половинок
деталі вагою 100 кГ розколола голову токаря. При судовому
розгляді з’ясувалося, що токар сам покликав зварника і по-
просив прихопити складені пластини, не вказавши, що це за
сталь. Прихоплення були виконані електродами типу Э42,
якими працював зварник.
Спробуємо проаналізувати цей процесс руйнування з
енергетичної теорії Гріффітса. Для оцінки структурного скла-
ду металлу прихоплення використаємо структурну діаграму
Шеффлера (рис. 4.2)

32
24 0% Ф
Ni eq =[% Ni]+30∙[% C]+0,5∙[% Mn] 20 Мартенсит А 10%
28
5%

Аустеніт

А+М
20%

16
40%

12
80%

Ф
4
8 Прихопл. М+Ф А+М+Ф 100%
П Ферит

0
0 4 8 12 16 20 24 28 32 36
Cr eq =[% Cr]+1,5∙[% Si]+0,5∙[% Nb]+ [% Mo]+ [% V]+3,5∙[% Ti]

Рисунок 4.2.– Визначення структурного стану металу прихоплення

(Прихопл) аустенітної сталі (А) вуглецевими електродами (П)

25