Page 81 - 6722

Парофазове хромування проводиться в парах хрому,
які отримуються або окремо, або випаровуванням хрому в
тому ж середовищі, де знаходиться виріб. Для утворення
парів хрому потрібно більш висока температура:
0
1100…1200 С. Для активізації випаровування хрому інколи
-3
використовують вакуум 10 мм рт.ст.
Газове хромування може бути контактним – газ
утворюється в порошковидній суміші, куди упаковано виріб.
Суміші містять порошки Cr 60…65% (або Fe-Cr), Al 2O 3 –
30…37% і NH 4Cl 3…5%. В процесі хромування утворюється
сполука CrCl 2, з якої на поверхні сталі виділяється
атомарний Сr:
CrCl 2+Fe FeCl 2+Cr. (3.8)

При неконтактному хромуванні в простір з виробами
подається готовий газ CrCl 2 .
Рідке хромування проводять в ваннах 70%
ВаCl 2+30%NaCl з добавкою 20…25% від ваги суміші
ферохрому.
Режим хромування і глибина шару представлені на
рисунку 3.7.
Твердість хромованого шару становить 15000 МПа і
більше. Вміст хрому на поверхні – 70 %.
Титанування – насичення поверхні титаном – дає
підвищення зносостійкості в результаті утворення в шарі
карбідів титану ТіС. Тому титануванню доцільно піддавати
високовуглецеві сталі або проводити титанування
цементованого шару (одночасне насичення титаном і
вуглецем). Твердість титанового шару досягає HV
2000…2700.
Титанування в порошкових сумішах здійснюють при
0
1150 С в суміші 75% низьковуглецевого Fe-Ti, 15% CaF 2, 4%
NaF, 6% NaCl. За 6 годин на сталі з 0,3% С отримують шар
0,03…0,05 мм. Вміст титану в шарі – до 80%, будова шару -
таке ж, як і хромованого. Процес іде через утворення
сполуки ТіF 2.

79