Page 72 - 6722

Шар товщиною 1 мм при твердій цементації
отримують приблизно за 10 год (2 мм за 25…30 год), при
газовій 1 мм – 8 год, 2 мм – 20 год. Підвищення температури
і пришвидшення процесу обмежується ростом зерна і
погіршенням структури шару – одержанням крихкого,
багатого цементитом шару.
Схема будови нормального цементованого шару
представлена на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 – Схема будови цементованого шару

Глибина цементованого шару залежить від хімічного
складу цементованої сталі – карбідоутворюючі елементи в
сталі Cr, Mo, V, W сприяють збільшенню його глибини і
твердості, не карбідоутворюючі Ni, Si – знижують глибину.
Після цементації проводиться термообробка: два
гартування (перше для подрібнення зерна серцевини при
880 0 С; друге для перекристалізації і гартування
0
цементованого шару при 760…780 С) і відпуск – при
0
160…180 С. Деколи для розкладу залишкового аустеніту в
0
шарі проводиться обробка холодом при мінус 70 С. Якщо
при обробці холодом виникають тріщини, її заміняють
0
відпуском при 600…630 С після першого гартування.
Твердість цементованого шару рівна HRC 60…62, серцевини
– HRC 20…40.
Вважається, що підвищення втомної міцності сталі
після цементації зумовлене збільшенням значень міцності,
плинності і твердості дифузійного шару, а також впливом
стискуючих напружень першого роду. Границя втоми
суттєво підвищується зі збільшенням глибини
цементованого шару, досягаючи максимуму за оптимальних
товщин 0,4…0,7 мм, а зі збільшенням товщини шару
знижується циклічна міцність.
70