Page 64 - 6722

перетворень. Якщо загартування виконано при підвищених
температурах, то в результаті його утворюється аустеніт з
високою концентрацією вуглецю і легуючих елементів. При
охолодженні сталі, загартованої при підвищених
температурах, нижче нуля здійснюється перетворення
аустеніту в мартенсит, що наближається до температури
кінця мартенситного перетворення (таблиця 2.2).
На кількість залишкового аустеніту має вплив
швидкість охолодження сталі в області температур
мартенситного перетворення. Із зменшенням цієї швидкості
кількість залишкового аустеніту збільшується. В деяких
марках сталі не весь аустеніт перетворюється у мартенсит.
Витримка загартованої сталі при нормальній температурі
веде до стабілізації залишкового аустеніту. Після цього при
наступному охолодженні перетворення починається не
одразу, а після циклічного гістерезису в кілька десятків
градусів. Тривалість розриву між часом гартування і
кріогенною обробкою впливає на стабілізацію аустеніту.

Таблиця 2.1 - Температура початку і кінця мартенситного
перетворення для вуглецевої сталі, °С

Кількість Початок Кінець
вуглецю, % перетворення, М п перетворення, М к

0…0,3 350 -200
0,30…1,17 180 -140

Температура, при якій аустеніт стабілізується,
залежить від марки сталі. Вище цієї температури, що
позначається точкою М к, аустеніт не стабілізується. Якщо
М к лежить нижче 20°С, то між гартуванням і кріогенною
обробкою може бути відрізок часу будь-якої тривалості.
Якщо точка М к лежить вище 20°С, то кріогенну обробку
необхідно проводити відразу після загартування.
Стабілізуючий вплив тривалості витримки після
загартування буде тим більший, чим вище лежить точка М с.
62