Page 24 - 6722

Основними поверхнями деталі опираються на поверхні
інших деталей і займають в механізмах цілком певне положення,
передбачене конструкцією.
Допоміжні поверхні служать опорою для інших деталей і
визначають їх положення в механізмі.
Технологічні поверхні призначені для базування деталей
при виготовленні і відновленні.
Вільні поверхні сполучають всі поверхні в одне ціле і не
контактують з поверхнями інших деталей.
Деталі характеризуються формою, розмірами, матеріалами,
масою, збалансованістю, а також допусками (форми і розміщення
поверхонь): прямолінійності, площинності, круглості,
циліндричності, паралельності, перпендикулярності, співвісності,
симетричності, перетину осей, радіального і торцевого биття,
нахилу, форми заданого профілю і інше. В процесі експлуатації
окрім зміни форми, розмірів, маси і розташування поверхонь
виникають тріщини, облом, сколи, забоїни, порушується
балансування.
За формою розрізняють поверхні циліндричні, конічні,
зубчасті, шліцьові, різьбові, профільні, сферичні, плоскі, канавки,
пази, лиски і інші.
Основними видами розмірів поверхонь є: діаметр, довжина,
ширина, товщина, глибина, площа.
До основних фізико-механічних властивостей поверхонь
відносяться твердість, зносостійкість, міцність зчеплення покриття
з основним матеріалом, опір втомі, пружні властивості.
Важливими характеристиками поверхонь також є точність
(квалітет), шорсткість, цілість, вид термічної або хіміко-
термічної обробки, наявність і матеріал покриття.
З усіх відновлюваних поверхонь деталей машин зовнішні і
внутрішні циліндричні поверхні складають 53,3%, різьбові -
12,7%, шліцьові - 10,4%, зубчасті -10,2%, плоскі - 6,5%, всі
останні - 6,9 %.
Поверхні відновлюваних деталей подібної геометричної
форми із загальними ознаками умов роботи називають типовими.
Для відновлення таких поверхонь розробляються відповідні

22