Page 28 - 6722

Ряд деталей машин (вали, гільзи, поршні таі ін.)
допускає відновлення під ремонтні розміри їх шийок,
отворів і площинних елементів. У такому разі ремонтні
заготовки виходять з початкових заготовок без нанесення
або переміщення матеріалу. Для досягнення економічності
процесу відновлення повинні бути використані всі
передбачені ремонтні розміри заготовок шляхом:
 забезпечення виробництва спряженими
деталями всіх ремонтних розмірів (наприклад, вкладками
колінчастого валу, поршнями і ін.);
 правлення довгих деталей типу валів перед
обробкою;
 рівномірного зняття припуску при механічній
обробці, чому сприяє поєднання осей оброблюваних отворів
і шпинделя розточувального верстата, а також адаптивне
базування деталей при обробці шийок.
Якщо можливість використовування ремонтних
розмірів вичерпана, то ремонтну заготовку створюють
шляхом нанесення відновного покриття або установкою і
закріпленням ДРД, або переміщенням матеріалу заготовки
за рахунок пластичної деформації.
Необхідна зносостійкість відновлюваних поверхонь
досягається вибором їх матеріалу, умов його нанесення, а
також подальшою термічною, хіміко-термічною і
механічною обробкою. Вид і властивості поверхневого шару
повинні бути сумісні з способами його обробки.
На стадії створення ремонтної заготовки в основному
формуються матеріал і структура робочих поверхонь деталі,
що визначає її післяремонтну надійність.
За форму і взаємне розташування поверхонь
найбільшою мірою відповідають перші операції механічної
обробки, за розміри і шорсткість - останні, за зносостійкість
- матеріали, операції нанесення і термічної обробки, за
втомну міцність і жорсткість - термічні операції і поверхнева
пластична деформація.
Однотипні операції (попередню механічну обробку,
26