Page 183 - 6722

Рисунок 6.7 - Схема установки для нанесення
детонаційного покриття: 1 - газопровід; 2 - електрична
свічка; 3 - джерело струму; 4 - порошковий дозатор; 5 –
трубка-стовбур; 6 - підкладка; 7 - покриття; 8 – порошок

Технологія нанесення покриття полягає в
наступному:
- подача кисню і ацетилену в камеру згорання;
- подача кількості напилюваного порошку, що
дозується, з живильника в потоці азоту;
- суміш кисню і ацетилену підпалюється електричною
іскрою;
- вибух (виділяється велика кількість тепла);
- зростання тиск в трубці-стовбурі;
- постріл порошку з трубки по напряму
мішені.
В результаті вибуху і після нього в камеру
безперервно поступає азот, що захищає газові клапани від дії
вибуху і що очищає від продуктів згорання стовбур і камеру
згорання.
Цикл вибуху триває 0,23 с, тобто в секунду
проводиться 3-4 вибухи.
При кожному вибуху на обмежену ділянку поверхні
наноситься покриття товщиною 6,3 мкм. Послідовним
нанесенням порошку на окремі ділянки створюються
181