Page 160 - 6722

піднімається по краях шлакової ванни, при використанні
товстого електроду переважає вільна теплова конвекція,
шлак опускається по краях шлакової ванни і піднімається
поблизу електроду.
Розрізняють наплавлення з примусовим (ЕШН у
водоохолоджуваних кристалізаторах і формуючих
пристроях) і вільним (ЕШН стрічками) формуванням
наплавленого шару. Суть ЕШН з примусовим формуванням
наплавленого шару полягає в наступному. У шлакову ванну,
що знаходиться в порожнині, між поверхнею, що
наплавляється, і водоохолоджуваним кристалізатором,
подається електродний присадковий матеріал. Струм,
протікаючи між електродом і наплавленим металом через
рідкий шлак, розігріває його до високої температури,
достатньої для розплавлення присадкового матеріалу (від
о
1650 до більш, ніж 2000 С), що подається, і оплавлення
поверхні виробу. Розплавлений метал опускається на дно
шлакової ванни і, кристалізуючись, утворює наплавлений
шар.
Як присадний матеріал використовуються один або
декілька електродів з суцільних або порошкових дротів,
стрічки, пластинчасті електроди великого перетину. При
використанні неплавких (графітових, вольфрамових)
електродів можливе вживання електронейтральних
некомпактних присадних матеріалів: дробу, рідкого металу.
При ЕШН композитних покриттів в шлакову ванну
засипають зверху гранульований твердий сплав,
температура плавлення якого вища за температуру
плавлення металу-зв’язки. Твердість і зносостійкість
забезпечується частками твердого сплаву, а метал-в'язка
тримає їх на поверхні деталі.
Переваги ЕШН:
 висока стійкість процесу і нечутливість до
короткочасних змін струму і його переривання;
 висока продуктивність (до 150 кг наплавленого
металу в годину);
158