Page 177 - 6703

все, воно повинно задовольняти обидві конфліктуючі сторони, і чим більше сторони
будуть задоволені цим результатом, тим успішнішим можна вважати розв'язання
конфлікту. Але таке буває не часто.
Паліативне вирішення конфлікту - це частково, не повною мірою розв'язаний
конфлікт. Тут може бути багато варіантів, наприклад: одна сторона змушена під
натиском третьої поступитися іншій конфліктуючій стороні. У такому випадку зона має
внутрішнє незадоволення, яке колись обов'язково знов виплеснеться зовні. Конфлікт,
таким чином, з відкритого переходить у закритий. Так, припинення військових дій між
двома конфліктуючими сторонами не означає остаточного вирішення конфлікту, він
може продовжуватися іншими методами. Тобто це є паліативне, часткове розв'язання
конфлікту. Паліативним воно може бути й у разі узгодження сторін відносно наслідків
конфлікту або певних його сторін, але без зміни відношень сторін щодо першопричини
конфлікту. Конфлікт на деякий час затихне, але при певних обставинах може
відновитися знову.
Деструктивне вирішення конфлікту - це не розв'язання конфлікту. Він просто
заганяється в інше русло і продовжується на іншому рівні або набуває іншого
характеру. Деструктивним може бути вирішення конфлікту за допомогою третьої
сторони, яка застосувала силу і примусила одну чи обидві сторони підкоритися своїй
волі. Таким чином, конфлікт нібито зовні погашений, але він продовжує існувати
внутрішньо і знову може вибухнути, як тільки третя сторона ослабне чи зовсім
усунеться від ролі посередника. Крім того, тут може виникнути новий конфлікт між
конфліктуючими сторонами і посередником.
У трудовому колективі конфлікти вирішують на загальних зборах. Окремі спірні
питання намагаються вирішувати, опираючись на думку більшості. Таке вирішення
конфлікту не завжди конструктивне і, отже, не завжди правильне, бо не обов'язково
більшість ближча до істини. Вирішення питання більшістю голосів є обмеженням прав
меншості і повністю не вирішує конфлікту. Так само, як повністю не вирішує його і
компроміс, при якому кожна сторона повинна чимось поступитися іншій. Отже, при
цьому завжди залишаються певні люди, які не задоволені цим рішенням. Тому
найкращим, найконструктивнішим вирішенням будь-якого конфлікту, спірного
питання або проблеми є консенсус. Консенсус має вирішити питання так, щоб
задовольнити бажання обох конфліктуючих сторін. Це найкращий спосіб розв'язання
конфлікту, але одночасно і найважчий, бо протилежних думок у конфліктуючих сторін
може бути настільки багато, що досягти їх узгодженості майже не можливо. Не
дивлячись на ці труднощі, необхідно кожного разу намагатися досягти консенсусу.
У цілому, конфлікти - явище негативне. Але вони можуть мати як негативні, так і
позитивні наслідки, це часто залежить від того, яким чином було розв'язано цей
конфлікт. Конструктивно розв'язаний конфлікт буде мати позитивні наслідки, не
конструктивно - негативні. Саме тут і постає питання, чи потрібен конфлікт взагалі, чи
слід намагатися обійтися без нього? Коли конфлікт вважають певним індикатором
«хвороби» суспільства або колективу і в цьому вбачають його позитивну роль, то його
розв'язання, «лікування хвороби» є позитивним явищем. Але вже сам термін «хвороба»
надає поняттю конфлікту негативного значення. Як у боротьбі з хворобами великого

160